Епамінандос Бучевський
Анібал Епамінандос Буче́вський (Епамінонд, Епамінонда, Епамінондас; 3 березня 1843, Якобень — 13 лютого 1891, Чернівці) — український живописець, реставратор і педагог.
Епамінандос Бучевський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 3 березня 1843 Якобень, Сучава, Румунія | |||
Смерть | 13 лютого 1891 (47 років) | |||
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина (туберкульоз) | ||||
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина | |||
Жанр | жанрове малярство і портрет | |||
Навчання | Віденська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, реставратор, педагог | |||
Вчитель | Ансельм Феєрбах і Карл фон Блаас | |||
Роботи в колекції | Чернівецький художній музей | |||
| ||||
Епамінандос Бучевський у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився 3 березня 1843 року в селі Якобені Австрійської імперії (нині Румунія) у сім'ї священника. Початкову освіту здобував у Сучаві, потім п'ять років навчався у Чернівецькому ліцеї; у 1863—1867 роках — у Чернівецькій духовній семінарії, одночасно захоплювався малюванням і отримав перші уроки живопису у віденського художника Карла Арендта, який на той час мешкав у Чернівцях. У 1868—1872 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у Віденській академії мистецтв, де його викладачами були Ансельм Феєрбах, Карл Вурцингер, Карл фон Блаас[1]. У 1874—1877 роках навчався в Мюнхені[2].
Після тривалої подорожі по Франції та Італії жив у Відні. У 1880 році отримав посаду художника Буковинської православної конситорії[1]. 1888 року переїхав до Чернівців, де виконував роботи з оформлення і реставрації церков Буковини. Організував у Чернівцях дівочу школу з рисунку і живопису та перший на Буковині музею релігійного мистецтва.
Захворівши на туберкульоз помер у Чернівцях 13 лютого 1891 року. Похований у Чернівцях на Руському кладовищі[1].
Творчість
ред.Автор картин на міфологічні сюжети, портретів духівництва, селян Буковини, монументальних розписів. Серед робіт:
- Станковий живопис
- міфологічні та історичні сюжети
- «Вакханалія» (1874);
- «Вакханка»;
- «Офелія»;
- «Смерть Клеопатри»;
- «Данте на засланні»;
- реалістичні полотна
- «Засмучений пастух»;
- «Проснись, румуне»;
- «Колядники»;
- «Портрет старика»;
- «Дівчина з букетом»;
- «Дойна»;
- «Циганча»;
- «Мала квіткарка»;
- портрети відомих діячів
- диптих «Подружжя Василя Штефанюка»;
- «Дософтея»;
- «Олександра Доброго»;
- «І. Порумбеску»;
- «С. Мораріу»;
- «Теофіла Бендели»;
- «Гедеона Константиновича-Грекула»;
- «Теокфіста Блажевича».
-
«Портрет Василя Штефанюка».
-
«Портрет дружини Василя Штефанюка».
-
«Портрет Теокфіста Блажевича».
- Монументальні роботи
Був одним з реформаторів буковинського церковного малярства. Йому належить велика кількість композицій і портретів святих, розписів іконостасів, фресок і декоративних малюнків у кафедральних соборах Загреба, Ясс, Сучави, Радівців, Сторожинця, Суховерхова, Тереблече, Банилова, Чагора, Чудея, Конятина.
- Протягом 1866—1880 років брав участь в оздобленні палацу митрополитів (нині головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) у Чернівцях. Для Червоної зали написав натуральної величини портрети Олександра Доброго, Штефана Великого, Сильвестра Мораріу, шести австрійських імператорів. Разом з Євгеном Максимовичем виконав наддверну фреску «Покровитель мистецтв», де серед відомих діячів Буковини зображено Сидора Воробкевича (фреска знаходиться у правому корпусі резиденції).
- Виконував монументальні розписи для церкви Миколи в Яссах.
- Виготовив іконостас для Собору Преображення Господнього в Загребі.
Реставрував буковинські пам'ятки мистецтва, зокрема відновлював старовинні фрески.
В Чернівцях мав персональні посмертні виставки у 1920, 1925, 1937 роках[3].
Твори художника представлені в Чернівецькому художньому музеї[1].
Вшанування
ред.У Чернівцях найменша частина вулиці Української (від вулиці Шептицького до вулиці Руської) за румунських часів до 1940 року носила ім'я художника[3].
Примітки
ред.Література
ред.- Бучевський Епамінондос // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 88.;
- Бучевський Епамінондос // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 98 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Бучевський Епамінондос // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 274. — ISBN 5-88500-27-1;
- Бучевський Епамінондос // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 94 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- І. Міщенко. Бучевський Епамінонда (Епамінондос) // Словник художників України. Біобібліографічний довідник / Г. Скрипник. — Київ : видавництво ІМФЕ, 2019. — Т. А-В. — С. 137. — ISBN 978-966-02-8960-4.