Гора Еоліда

гора на Марсі
(Перенаправлено з Еоліда (Марс))

Еоліда (лат. Aeolis Mons, також відома за неофіційною назвою Гора Шарпа (англ. Mount Sharp)) — гора на Марсі. Центральний пік гірської системи Кратер Гейла, висотою 5 500 метрів.[2][3] Має ідентифікатор — ID 15000[4] і координати 5°24′ пд. ш. 137°48′ сх. д. / 5.4° пд. ш. 137.8° сх. д. / -5.4; 137.8.

Еоліда
марсохід Curiosity приземлився біля підніжжя гори Шарпа, 6 серпня 2012 року
марсохід Curiosity приземлився біля підніжжя гори Шарпа, 6 серпня 2012 року
марсохід Curiosity приземлився біля підніжжя гори Шарпа, 6 серпня 2012 року

5°04′48″ пд. ш. 137°51′00″ сх. д. / 5.080000000028° пд. ш. 137.8500000000277623257716186° сх. д. / -5.080000000028; 137.8500000000277623257716186Координати: 5°04′48″ пд. ш. 137°51′00″ сх. д. / 5.080000000028° пд. ш. 137.8500000000277623257716186° сх. д. / -5.080000000028; 137.8500000000277623257716186
Система Кратер Гейла
Тип Mons[1]
Висота 5 500 м
Висота відносна  (5,5±0,1 кілометр) м
Еоліда. Карта розташування: Марс
Еоліда
Еоліда
Еоліда (Марс)
Мапа
CMNS: Гора Еоліда у Вікісховищі

6 серпня 2012 року Curiosity (марсохід Марсіанської наукової лабораторії) приземлився у підніжжя гори Еоліда, в квадраті 51 рівнини Еоліда (лат. Aeolis Palus).[5] Саме гора Еоліда є основним завданням для наукового дослідження.[6] 5 червня 2013 року, NASA оголосила, що Curiosity скоро здолає 8 кілометровий шлях від області Гленелг до підніжжя гори Еоліди. Переїзд, як очікується, триватиме від дев'яти місяців до року з зупинками на вивчення рельєфу місцевості.

Формування ред.

 
Порівняння гори Еоліда з найвищими вершинами Землі

Вважається, що гора Еоліда є величезним насипом осадових шарів ерозії, розташованих на центральному піку гірської системи Кратер Гейла. Імовірно відкладення відбувались протягом 2 мільярдів років[7] і, можливо, колись повністю заповнять кратер. Деякі з нижніх осадових шарів, можливо, спочатку сформувались на дні озера, в той час як верхні косошарові відкладення ймовірно є наслідком еолових процесів.[8] Проте, це питання ще обговорюється і походження нижніх шарів залишається остаточно не з'ясованим.

На схилах гори за допомогою супутника виявлені геологічні шари, що формувалися практично у всі геологічні періоди, що пройшли на Марсі. Це робить її цікавим об'єктом вивчення, дозволяє досліджувати історію Марса в одному місці.

Назва ред.

Відкрита в 1970-х роках, гора залишалася без назви протягом 40 років. В березні 2012 року NASA дала горі неофіційну назву «гора Шарпа» на честь американського геолога Роберта Філіпа Шарпа (англ. Robert P. Sharp).[2][9] В травні 2012 року Міжнародний астрономічний союз офіційно назвав її горою Еоліда, а на честь Роберта Філіпа Шарпа був названий великий кратер (150 км в діаметрі), розташований приблизно в 260 км на захід від кратера Гейла.[2]

Зображення гори Еоліда зроблене Curiosity 20 вересня 2012 року (збалансоване білим кольором) (оригінал).


Примітки ред.

  1. а б Gazetteer of Planetary NomenclatureМАС.
  2. а б в NASA Staff (27 березня 2012). 'Mount Sharp' on Mars Compared to Three Big Mountains on Earth. NASA. Архів оригіналу за 31 березня 2012.
  3. Staff (29 березня 2012). NASA's New Mars Rover Will Explore Towering 'Mount Sharp'. Space.com. Архів оригіналу за 30 березня 2012.
  4. Aeolis Mons. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 11 листопада 2013.
  5. NASA Staff (10 серпня 2012). Curiosity's Quad - IMAGE. NASA. Архів оригіналу за 10 грудня 2019.
  6. NASA Staff (6 серпня 2012). NASA Lands Car-Size Rover Beside Martian Mountain. NASA/JPL. Архів оригіналу за 14 серпня 2012.
  7. Gale Crater's History Book. Mars Odyssey THEMIS web site. Arizona State University. Архів оригіналу за 4 листопада 2008.
  8. Anderson, R. B.; Bell III, J. F. (2010). Geologic mapping and characterization of Gale Crater and implications for its potential as a Mars Science Laboratory landing site. International Journal of Mars Science and Exploration. 5: 76—128. Bibcode:2010IJMSE...5...76A. doi:10.1555/mars.2010.0004. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 11 листопада 2013.
  9. Mount Sharp or Aeolis Mons?. Sky & Telescope. 14 серпня 2012. Архів оригіналу за 28 березня 2013.

Посилання ред.