Енцо Феррарі (футболіст)

Енцо Феррарі (італ. Enzo Ferrari; нар. 21 жовтня 1942, Сан-Дона-ді-П'яве) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Енцо Феррарі
Енцо Феррарі
Особисті дані
Народження	21 жовтня 1942(1942-10-21) (81 рік)
	Сан-Дона-ді-П'яве, Провінція Венеція, Венето, Італія
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961–1963 «Сан-Дона» 39 (6) 1963–1964 «Форлі» 32 (4) 1964–1967 «Ареццо» 79 (18) 1967–1968 «Дженоа» 36 (14) 1968–1972 «Палермо» 126 (22) 1972–1973 «Монца» 25 (4) 1973–1974 «Ліворно» 27 (2) 1974–1976 «Удінезе» 58 (9) 1976–1977 «Кьоджа Соттомарина» 31 (4) 1977–1978 «Конельяно» 31 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1977–1979 «Конельяно» 1979–1980 «Удінезе» (дублери) 1981–1984 «Удінезе» 1984–1985 «Реал Сарагоса» 1985–1988 «Трієстина» 1988 «Авелліно» 1989 «Падова» 1990–1991 «Палермо» 1992–1994 «Реджина» 1994–1995 «Реджяна» 1995–1997 «Алессандрія» 1997–1998 «Юве Стабія» 1998–2000 «Асколі» 2001–2002 «Ареццо»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Сан-Дона» з рідного міста, за яку провів 39 матчів у Серії D. Згодом протягом 1963—1966 років грав у третьому італійському дивізіоні спочатку за «Форлі», а згодом за «Ареццо». У складі останньої команди 1966 року підвищився в класі до Серії B і сезон 1966/67 провів у другому італійському дивізіоні.

1967 року «Ареццо» знову вибув до третього дивізіону, однак Феррарі продовжив виступи у другому дивізіоні, ставши гравцем «Дженоа». Після одного сезону в цій команді, за яку він забив 14 голів у 36 матчах, отримав запрошення від вищолігового «Палермо». Відіграв за клуб зі столиці Сицилії наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри, по два сезони у Серії A та Серії B. Більшість часу, проведеного у складі «Палермо», був основним гравцем, виступаючи не лише у нападі, але у півзахисті і навіть захисті команди.

У жовтні 1972 року перейшов до друголігової «Монци», яка за результатами сезону вибула до третього дивізіону. У подальшому грав на третьому рівні італійської футбольної піраміди за «Ліворно» та «Удінезе».

Завершував ігрову кар'єру у команді «Конельяно» із Серії D, де був граючим тренером протягом 1977—1978 років.

Кар'єра тренера

Отримавши перший досвід тренерської роботи у нижчоліговому «Конельяно», 1979 року був запрошений до «Удінезе» очолити команду дублерів клубу. А вже 1981 року змінив Густаво Джаньйоні на посаді головного тренера основної команди, ставши одним з наймолодших тренерів в італійській Серії A. Тренував команду з Удіне протягом трьох з половиною років, найуспішнішим з яких був сезон 1982/83, в якому вона посіла шосте місце в італійській першості.

1984 року прийняв пропозицію очолити іспанський «Реал Сарагоса», на чолі якого пропрацював протягом одного сезону. Маючи варіанти продовження кар'єри в Іспанії, 1985 року вирішив за краще повернутися на батьківщину, де очолив «Трієстину». Тренував трієстську команду протягом трьох сезонів у другому італійському дивізіоні, протягом яких вона була в епіцентрі скандалів, пов'язаних з договірними матчами. В сезоні 1985/86 її було оштрафовано на один турнірний бал, що завадило їй втрутися у боротьбу за підвищення в класі, а вже в сезоні 1987/88 п'ять штрафних очок, знятих з «Трієстини», призвели до її пониження до Серії С1 і наступної відставки Феррарі.

Сезон 1988/89 починав на чолі друголігового «Авелліно», з якого був звільнений після 13-го туру першості. Влітку 1989 року очолив тренерський штаб «Падови», на чолі якої пропрацював лише протягом перших 14 турів Серії B сезону 1989/90.

Невдовзі після початку сезону 1990/91 став головним тренером третьолігового «Палермо», який з першої спроби вивів до Серії B. Згодом протягом 1992—1994 років тренував третьолігову «Реджину», після чого по ходу сезону 1994/95 прийняв керівництво «Реджяною», одним з аутсайдерів найвищого італійського дивізіону. Був звільнений з цієї команди за три тури до завершення першості, коли вже було очевидним, що місце у Серії A команда не зберігає.

Згодом до початку 2000-х працював на рівні третього італійського дивізіону, встигнувши потренувати «Алессандрію», «Юве Стабія», «Асколі» та «Ареццо».

Посилання

• Енцо Феррарі на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Енцо Феррарі (тренер) на сайті transfermarkt.com (англ.)