Енох — біблійний персонаж що згадується в Книзі Буття Старого Заповіту, онук Адама, син Каїна, батько Ірада[1]. Після вбивство свого брата Каїн вирушив до землі Нод, що на схід від Едему. Дружина Каїна завагітніла, і породила першого сина, якого він назвав Енохом. Після цього Каїн збудував місто та дав йому назву на честь сина: Енох. Також згадується що Енох мав принаймні одного сина, ім'я якому було Ірад.

Енох
חֲנוֹך
Каїн засновує місто Енох, Юліус Шнор фон Каролсфельд
Стать чоловіча
Грецьке написання Ένώχ
Батько Каїн
Діти Ірад

В Книзі Буття також згадується інший Енох, нащадок Сифа що прожив 365 років і після цього Господь забрав його. В Біблії немає пояснень, яким чином Бог забрав його: чи то була смерть, чи він вознісся живим. Проте зважаючи на порівняно малий вік, і згадку про те, що Енох ходив із Богом, більшість богословів припускають, що Бог забрав його живим.

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
Адам
 
Єва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Каїн
 
 
 
Авель
 
 
 
Сиф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енош
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кенан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мехуяїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Малелеїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Метушаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ада
 
Ламех
 
 
 
Цілла
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Явал
 
Ювал
 
Тувалкаїн
 
Наама
 
Мафусаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ламех
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ной
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сим
 
Хам
 
Яфет

Примітки ред.

  1. Бт. 4:17. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 12 листопада 2017.

Посилання ред.

Beate Ego: Енох у bibelwissenschaft.de [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.](нім.)