Ендо́ст (лат. endosteum, від дав.-гр. ἔνδον — «усередині» + ὀστέον — «кістка») — тонкий сполучнотканинний шар, що вистилає зсередини кісткову тканину трубчастих кісток, яка утворює кістковомозковий канал[1]. Морфологічно подібний періосту (окістю). Товщина ендосту менша, ніж в окістя, проте перевищує 1-2 мкм. Ендост і періост пов'язані лакунарно-канальцевою системою кісткової тканини, що підтримує мікроциркуляцію рідини між ними.

Будова ендосту (праворуч)
Деталі
Ідентифікатори
ЛатинаEndosteum
TA98A02.0.00.038
TA2387
THH2.00.03.7.00022
FMA32692
Анатомічна термінологія

Будова

ред.

В ендості розрізняють осміофільну лінію на зовнішньому краї мінералізованої кісткової тканини; остеоїдний шар, утворений аморфною речовиною, колагеновими волокнами, остеобластами, капілярами і нервовими закінченнями; шар лускоподібних клітин, що нечітко відмежовує ендост від вмісту кістковомозкового каналу[2].

Фізіологія

ред.

У зонах формування кісткової тканини ендост потовщується в 10-20 разів за рахунок остеоїдного шару внаслідок активації остеобластів і їхніх попередників. На тлі ремоделювання кістки в тканині ендосту виявляються остеокласти.

Ендост схильний до резорбції при тривалому недоїданні і старінні, що призводить до витончення компактної речовини і перебудови губчастої речовини кістки[2].

Примітки

ред.
  1. Netter, Frank H. (1987). Musculoskeletal system: anatomy, physiology, and metabolic disorders. Summit, New Jersey: Ciba-Geigy Corporation ISBN 0-914168-88-6, p.171 (англ.)
  2. а б Аудиолекции по гистологии — Виды костной ткани, строение трубчатой кости [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.