Відкрити головне меню

Ендогенні родовища (рос.эндогенные месторождения, англ. endogenous deposits; нім. endogene Lagerstätten f pl) – гіпогенні родовища, магматогенні родовища, поклади корисних копалин, пов'язані з геохім. процесами глибинних частин Землі.

Формуються з магматичних розплавів або з газових і рідких гарячих мінералізованих розчинів серед глибинних геол. структур в умовах високого тиску і температури.

Серед Е.р. виділяють 5 гол. генетичних груп:

  • магматичні,
  • пегматитові,
  • карбонатитові,
  • скарнові,
  • гідротермальні.

Магматичні род. утворюються при застиганні розплавів з відособленням руд хрому, титану, ванадію, заліза, платини, міді, нікелю, рідкісних металів, а також апатиту і алмазів.

Пегматитові родов. являють собою розкристалізовані відгалуження кінцевих продуктів застигаючої магми, які використовуються як кераміч. сировина і для видобутку слюди, дорогоцінних каменів і рідкісних металів.

Карбонатитові родовища асоціюють з ультраосновними лужними магматичними породами, серед яких нагромаджуються карбонатні мінерали і руди міді, ніобію, апатиту і флогопіту.

Скарнові родовища виникають під впливом гарячої мінералізованої пари, у контакті з магматич. масою, яка створює поклади руд заліза, міді, вольфраму, молібдену, свинцю, кобальту, золота, бору тощо.

Гідротермальні родовища складаються з руд кольорових, благородних і радіоактивних металів, які являють собою осади циркулюючих на глибині гарячих мінералізованих водних розчинів.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати