Відкрити головне меню

Ендемізм у птахів

стаття-список у проекті Вікімедіа

Ендемізм у птахів характерний насамперед для острівних територій і ділянок, які обмежені біотичними, кліматичними або геологічними бар'єрами. У цьому сенсі, ендемічними називають ті види птахів, ареал яких обмежений строго певною територією. Найбільшу кількість видів ендемічних видів відзначено в наступних країнах: Індонезія (397 ендеміків з 1531 виду місцевої орнітофауни), Австралія (355 з 751), Філіппіни (183 з 556), Бразилія (177 з 1635), Нова Зеландія (150 з 287), Перу (109 з 1678), Мексика (89 з 1026), Папуа - Нова Гвінея (85 з 708), США (71 з 768), Китай (67 з 1244), Колумбія (62 з 1695), Індія (55 з 1219)[1].

Особливості ендемізму птахівРедагувати

Природоохоронна організація «BirdLife International» запропонувала обмежити поняття ендемік для тих видів, історична область поширення яких менше 50,000 км². Ендемізм у птахів особливо помітний тоді, коли він проявляється не тільки на видовому рівні, а й на рівні вищих таксонів (рід, родина або навіть ряд). Для багатьох ендемічних груп птахів характерна безкрилість ( ківі, тинаму, ему).

Ендемізм на рівні рядівРедагувати

Майже всі ряди птахів представлені принаймні на двох континентах. Однак є і ендемічні ряди, тобто з найбільш обмеженим діапазоном поширення.

Ендемізм на рівні родинРедагувати

Ендемізм на рівні родівРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Putting biodiversity on the map: priority areas for global conservation C. J. Bibby, N. J. Collar, M. J. Crosby, M.F. Heath, Ch. Imboden, T. H. Johnson, A. J. Long, A. J. Stattersfield and S. J. Thirgood (1992) ISBN 0-946888-24-8
  • Endemic Bird Areas of the World: Priorities for Biodiversity Conservation Alison J. Stattersfield, Michael J. Crosby, Adrian J. Long and David C. Wege (1998) ISBN 0-946888-33-7

ПриміткиРедагувати