Прахова Емілія Львівна
Емілія Львівна Прахова (при народженні Емілія Марія Клементина Лестель; 20 квітня 1849, Санкт-Петербург — 1 березня 1927) — російська піаністка французького походження, що довгий час мешкала в Києві, учениця Ференца Ліста, дружина Адріяна Прахова, мати Миколи та Олени Прахових[1].
| Прахова Емілія Львівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні |
фр. Émilia Maria Clémentina Lestel рос. Эмилия Мария Клементина Лестель |
| Народилася |
20 квітня 1849 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
1 березня 1927 (77 років) Київ, Українська СРР, СРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | піаністка, натурщиця |
| Вчителі | Ференц Ліст |
| Знання мов | французька |
| У шлюбі з | Прахов Адріян Вікторович |
| Діти | Прахова Олена Адріянівна і Прахов Микола Адріянович |
Біографія ред.
Народилася 20 квітня 1849 в Санкт-Петербурзі. Була французькою підданою.[2]
15 березня 1889 прийняла православ'я в Києві.
Закінчила консерваторію за класом фортепіано. Також їй давав уроки сам Ференц Ліст.
Померла 1 березня 1927. Похована в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 27).
Образ ред.
Портрети Емілії Львівни писали Ілля Рєпін, Вільгельм Котарбінський, Михайло Врубель.
Саме Емілія Львівна надихнула Михайла Врубеля на створення знаменитої ікони «Богоматері» для вівтаря Кирилівської церкви.
Галерея ред.
-
«Богоматір» -
Ескіз Врубеля (1884—1885)
.png)
Увіковічнення пам'яті ред.
В Києві є Вулиця Сім'ї Прахових.
Джерела ред.
- Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
- ↑ Nechyporuk, Alisa (1 січня 2014). The image of Europe in the modern media. The analysis of Ukrainian weekly Zerkalo nedeli. Przegląd Politologiczny. № 3. с. 135. doi:10.14746/pp.2014.19.3.10. ISSN 1426-8876. Процитовано 6 лютого 2024.
- ↑ Когда в кирилловской церкви появился написанный врубелем образ богоматери, киевляне узнали в нем черты одной известной в киеве дамы. fakty.ua (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.