Емільяно-романьйольська мова

мова

Емільяно-романьйольська мова (Емільяно-романьйольський діалект; самоназва. Emiliàn e rumagnòl, emigliàn-rumagnôl) — одна з галло-італійських мов, поширена в основному на півдні північної Італії (область Емілія-Романья). Традиційно відноситься до « італійських діалектів». У Емілії-Романьї цією мовою володіє, за різними даними, від 2 до 3,5 млн осіб. (90 % населення області).

Емільяно-романьйольська мова
Emiliàn e rumagnòl, emigliàn-rumagnôl
Поширена в Італія, Сан-Марино
Регіон Емілія-Романья
Носії 2-3,5 млн чол.
Писемність латиниця
Класифікація Індоєвропейська сім'я: Романські мови:: Західна група::: Північно-італійська підгрупа:::: Галло-італійський кластер
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 eml
Територія розповсюдження Еміліано-романьйольської мови.

Мова поширена на північному заході Італії від П'яченци до Равенни, між Апеннінами, річкою По і Адріатичним морем, а також у південній Ломбардії (райони Мантуї і Павії) і півночі Тоскани (район Луніджани), а також півночі Марке (провінція Пезаро).

Діалекти ред.

Емільянська зона — чіткі обриси має лише південна межа по природному гребеню Апеннін між емільянськими і тосканськими діалектами.

  • Західно-емільянський діалект — райони П'яченци і Парми.
  • Центрально-емільянський діалект — райони Реджо і Модени.
  • Східно-емільянський діалект — райони Феррари і Болоньї, за винятком східної частини провінції.

Романьйольська зона — кордон між емільянською і романьйольською зонами досить умовний, частина його проходить по р.Сілларо так, що до романьйольського ареалу відноситься схід емільянської провінції Болонья. До діалектів романьйольського типу відносяться і говори півночі області Марке до р.Езіно, що включає провінцію Пезаро-е-Урбіно.

Перехідні говірки

  • Мантуанські говірки (Mantovano) — перехідні, що поєднують в собі риси емільянського, ломбардського і венетського типів.
  • Говори Вогера і Павії (Vogherese-Pavese) — на півдні Ломбардії. Змішані — поєднують риси емільянського, п'ємонтського, лігурійського і ломбардського діалектів.
  • Говори Луніджани (Lunigiano) — Північний захід Тоскани. Можливо, перехідного Емільяно-Лігурійського типу.

Посилання ред.

 
Вікіпедія