Відкрити головне меню

Еміль Антон Герліц (пол. Emil Antoni Görlitz, нар. 13 червня 1903, Катовіце, Німецька імперія — пом. 17 жовтня 1990[1], Альтенбург, Німеччина) — польський футболіст німецького походження, воротар і нападник.

Ф
Еміль Герліц
Emil Goerlitz.jpg
Особові дані
Повне ім'я Еміль Антон Герліц
Народження 13 червня 1903(1903-06-13)
  Катовіце, Німецька імперія
Смерть 17 жовтня 1990(1990-10-17) (87 років)
  Альтенбург, Німеччина
Зріст 175 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of Poland.svg Польща
Позиція воротар, нападник
Юнацькі клуби
до 1923 «Пройссен 05» (Катовіце)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1923–1924 Польща «1. ФК Катовіце»  ? (?)
1924–1925 Польща «Погонь» (Львів) 5 (-3)
1925–1926 Італія «Едера» (Трієст)  ? (?)
1927–1933 Польща «1. ФК Катовіце»  ? (?)
1934–1937 Німеччина «Айнтрахт» (Альтенбург)  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1924–1925 Польща Польща 8 (-13)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

Із біографіїРедагувати

Народився в багатодітній родині 13 червня 1903 у Катовіце. Футбольну кар'єру розпочав у місцевій команді «Пройссен 05». В 1922 році Катовіце було приєднано до Польщі, а клуб змінив назву на «1. ФК Катовіце» (дослівний переклад старої назви: «Пруссія 05»). За основний склад почав виступати з 1923 року.

Наступного року переходить до «Погоні». У складі львівської команди здобуває титул чемпіона Польщі. За п'ять матчів пропустив у власні ворота всього три голи[2].

За національну збірну дебютував 18 травня 1924. У Стокгольмі польські футболісти поступилися збірній Швеції (1:5). Був у складі збірної Польщі на Олімпійських іграх 1924. Турнір проходив за кубковою схемою. У першому ж раунді, 26 травня на паризькому стадіоні «Бержер», польські футболісти зазнали поразки від збірної Угорщини (0:5). Ворота у тому матчі захищав Мечислав Вишневський. 19 липня 1925 у Кракові польські футболісти поступилися збірній Угорщини (0:2). У цьому поєдинку брали участь дев'ять гравців львівської «Погоні» (Еміль Герліц, Владислав Олеарчик, Броніслав Фіхтель, Кароль Ганке, Юзеф Слонецький, Мечислав Бач, Вацлав Кухар, Юзеф Гарбень і Людвік Шабакевич) та два представники краківської «Вісли»[3].Всього, за два роки, у збірній Польщі провів вісім матчів.

1925 року австрійського тренера «Погоні» Карла Фішера було запрошено тренувати клуб «Едера» (Трієст). Разом із наставником до Італії вирішили перейти Юзеф Слонецький і Еміль Герліц. Вони стали першими польськими футболістами-професіоналами.

1927 року у була створена польська футбольна ліга. Еміль Герліц повертається до «1. ФК Катовіце». В першому ж чемпіонаті, за круговою системою, здобуває титул віце-чемпіона країни[4]. Всього за «1. ФК Катовіце» провів три сезони в елітному дивізіоні. В останні роки інколи виходив на поле в атакувальній ланці команди. В 1934 його брат, Юзеф Герліц, отримав довічну дискаліфікацію від Польського футбольного союзу. На знак протесту, Еміль Герліц, виїхав до Німеччини, де виступав за команду «Айнтрахт» (Альтенбург).

У лютому 1945 року потрапив у радянський полон. Три місяці перебував у таборі, який знаходився у Нижній Сілезії. Влітку 1945 року повернувся в Альтенбург, працював водієм у радянській військовій адміністрації. З 1947 по 1949 — у Товаристві німецько-радянської дружби.

В 1971 році нагороджений почесною відзнакою німецького футбольного союзу.

Помер 17 жовтня 1990 року у місті Альтенбург.

ДосягненняРедагувати

СтатистикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Згідно сайту kadra.pl [1] Архівовано 8 лютий 2015 у Archive.is
  2. Чемпіонат Польщі 1925 на сайті RSSSF [2]
  3. Статистика збірної Польщі на сайті Eu-Football.info [3]
  4. Чемпіонат Польщі 1927 на сайті RSSSF [4]

ДжерелаРедагувати