Емела-нтоука
Емела-Нтоука (мовою лінґала, «вбивця слонів») — легендарне чудовисько з фольклору регіону Лікуала (Республіка Конго).
За описами, істота має габарити великого слона, гніду або сіру масть, хвіст, як у крокодила та один потужний ріг на носі. Сліди цієї істоти нагадують слонячі, але на кожній лапі мають по три товстих кігтистих пальці. Також емела-нтоука приписують уміння дихати під водою. На думку бушменів, ця істота живе в болотистих місцях і є травоїдною, але настільки дратівлива, що здатна вбити велику тварину, навіть слона, який зайде на цю територію.
Повідомлення про цих істот також поступали з районів ріки Конго (Камерун) і озера Бангвеулу, Замбія. Мешканці цих районів кажуть, що емела-нтоука є самотньою травоїдною твариною і її ніколи не бачили в стадах. Народи, що населяють території, де нібито мешкають емела-нтоука, стверджують, нібито ця істота відома їм з незапам'ятних часів.
У грудні 1919 року К. Г. Джеймс, який жив в Африці, надіслав листа до лондонської газети «Daily Mail» листа, в якому розповів про великого звіра з великим рогом на носі, що мешкає в озерах Бангвеулу, Мверу і Танганьїка, а також у болотах поблизу міста Кафуе, що у Замбії. Британський натураліст Джон Г. Мілле у своїй книзі 1924 року «Far away up the Nile» («Далеко вгору по Нілу») згадує про емела-нтоука і про свою розмову з мисливцем, на ім'я Денис Лайалл, який підтвердив те, про що йшлося у листі Джеймса, але зазначив, що ці тварини якийсь час тому вимерли. Дж. Е. Г'юз у книзі «Eighteen Years on Lake Bangweulu» («Вісімнадцять років на озері Бангвеулу») 1933 року стверджує, що тубільцям вдалося вбити одну таку тварину біля річки Луапула.
Люсьєн Бланку, колишній інспектор регіону Лікуала у Французькій екваторіальній Африці згадував емела-нтоука у статті для британського журналу Mammalia в 1954 році (щоправда, він стверджував, що ця тварина має розміри трохи більші за бізона). У 1980 і 1981 роках американський криптозоолог Рой Маккал під час пошуків у Конго ще однієї легендарної африканської істоти, чув кілька свідчень місцевих мешканців, які стверджували, ніби бачили емела-нтоука[1].
Деякі криптозоологи вважають, що емела-нтоука є стегозавром або зауроподом. Американський криптозоолог Лорен Коулман схиляється до версії, що опис істоти нагадує доісторичного гігантського носорога, який пристосувався до водного середовища[2]. Рой Маккал же не виключає, що емела-нтоука є динозавром роду центрозаврів[1].
Джерела ред.
- Karl Shuker (1995). In Search of Prehistoric Survivors. Blandford, London. ISBN 0713724692
- ↑ а б A Living Dinosaur? In Search of Mokele-Mbembe, с. 235, на «Google Books»
- ↑ Cryptozoology A to Z, с. 83, на «Google Books»