Еманойл Іонеску (рум. Emanoil Ionescu; 18931949) — румунський авіаційний командувач в роки Другої світової війни.

Еманойл Іонеску
рум. Emanoil Ionescu
Народження 17 березня 1893(1893-03-17)
Мовілень, Олт, Румунія
Смерть 14 червня 1949(1949-06-14) (56 років)
Бухарест, Румунія
Країна  Румунське королівство
 Румунська Народна Республіка[d]
Рід військ авіація
Звання генерал
Командування 1-й авіакорпус
Війни / битви Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Кавалер ордена Зірки Румунії
Кавалер ордена Зірки Румунії
Орден Корони Румунії
Орден Корони Румунії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Орден «Доблесний авіатор»
Орден «Доблесний авіатор»
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Суворова I ступеня
CMNS: Еманойл Іонеску у Вікісховищі

Біографія ред.

У 1938-1939 очолював військово-авіаційну школу «Aurel Vlaicu», що знаходиться в Бухаресті і названа в честь першого румунського авіатора.

У 1941-1944 командував 1-м румунським авіакорпусом на радянсько-німецькому фронті.

23 серпня 1944 за наказом короля Міхая заарештував главу держави Йона Антонеску (теж кавалера Лицарського хреста).

З 18 вересня 1944 по 11 березня 1945 очолював Військово-повітряні сили Румунії. З 1 серпня 1945 став заступником секретаря Міністерства авіації Румунії. 9 серпня 1945 нагороджений радянським орденом Суворова.

Помер у Бухаресті від хвороби серця 13 липня 1949 року.[1]

Нагороди ред.

Література ред.

  • Walther-Peer Fellgiebel - Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945 (Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000), ISBN 3-7909-0284-5.


  1. Antoniu, Dan (2019). Emanoil Ionescu "Pipițu" (1893-1949). Aviația clujeană (рум.). Клуж-Напока: Casa Cărții de Știință. с. 38.