Елізабет Кьостінгер

Австрійський політик, міністр

Елізабет Кьостінгер (нар. 22 листопада 1978) — австрійський політична діячка, міністр сталого розвитку та туризму з 7 січня 2020 року в другому уряді канцлера Себастьяна Курца, урядах Александра Шалленберга та Карла Негаммера[2]. Вона обіймала цю посаду раніше з грудня 2017 року до червня 2019 року в першому уряді Курца. Елізабет — член Австрійської народної партії, що входить до складу Європейської народної партії.

Елізабет Кьостінгер
Elisabeth Köstinger
Елізабет Кьостінгер
Елізабет Кьостінгер
Міністр стійкого розвитку та туризму
Нині на посаді
На посаді з 7 січня 2020
Прем'єр-міністр Себастьян Курц
Александер Шалленберг
Карл Негаммер
Попередник Марія Патек
18 грудня 2017 — 3 червня 2019
Прем'єр-міністр Себастьян Курц
Попередник Андре Рупрехтер
Наступник Марія Патек
Президент Національної Ради
9 листопада 2017 — 18 грудня 2017
Попередник Доріс Бурес
Наступник Вольфганг Соботка
Депутат Європейського парламенту
14 липня 2009 — 8 листопада 2017
Народилася 22 листопада 1978(1978-11-22) (45 років)
Вольфсберг, Каринтія, Австрія[1]
Відома як політична діячка
Місце роботи Федеральний уряд Австрії
Країна Австрія
Політична партія Європейська народна партія
elisabeth-koestinger.at

Кьостінгер з 9 листопада 2017 року по 18 грудня 2017 року недовго обіймала посаду президента Національної ради Австрії. До цього вона була депутатом Європейського парламенту від Австрії між 2009 та 2017 роками. З травня 2017 до січня 2018 року Елізабет Кьостінгер обіймала посаду генерального секретаря Австрійської народної партії.

Освіта та кар'єра ред.

Елізабет Кьостінгер закінчила початкову та середню школу в Санкт-Пауль-ім-Лафантталь у 1994 році. У 1998 році вона закінчила коледж у Вольфсбергу. З 1999 по 2003 рік вона працювала асистентом у Каринтійському регіональному фонді медичного страхування. В 2003 році Елізабет почала вивчати медіазнавство, комунікацію та прикладну культурологію в Альпійсько-адріатичному університеті в Клагенфурті. Однак через роботу парламентарія ЄС вона не закінчила навчання[3][4]. З 2003 по 2009 рік вона працювала у різних сферах спеціалістом по комунікаціям.

Політична кар'єра ред.

Кьостінгер є членом Австрійської народної партії (ÖVP), де на початку своєї кар'єри вона обіймала різноманітні посади.

Член Європейського парламенту (2009—2017) ред.

Вперше Кьостінгер була обрана депутатом Європейського Парламенту після виборів до Європейського Парламенту у 2009 році та була переобрана під час виборів у Європейський Парламент у 2014 році. З 2011 року Кьостінгер обіймала посаду віце-голови та голови фракції Австрійської народної партії в Європейському парламенті. Вона засідала в Комітеті з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (AGRI) та Комітеті з прав жінок та гендерної рівності (FEMM). Кьостінгер також є заступником та віце-речником Європейської народної партії (ЄНП) в Комітеті з питань довкілля, громадського здоров'я та безпеки харчових продуктів (ENVI).

Окрім завдань комітету, Кьостінгер була віце-головою делегації у комітетах з питань парламентського співробітництва ЄС-Вірменія, ЄС-Азербайджан та ЄС-Грузія, членом делегації в Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ.

Міністр сільського господарства та лісового господарства (2017—2019) ред.

18 грудня 2017 року Кьостінгер було призначено Федеральним міністром сільського господарства та лісового господарства, навколишнього середовища та водного господарства чинним президентом Австрії Александером Ван дер Белленом; через зміни в сферах відповідальності у кількох міністерствах, які набули чинності 8 січня 2018 року, вона стала Федеральним міністром з питань сталого розвитку та туризму. Вже в новій якості вона співголовувала на нараді міністрів з питань навколишнього середовища Європейської народної партії[5].

Політику Кьостінгер із захисту клімату неодноразово критикували за відсутність амбіцій науковою спільнотою та групами охорони навколишнього середовища.[6][7][8]

Роль у національній політиці ред.

  • Федеральний голова Австрійської асоціації молодих фермерів (2007—2012)
  • Заступник голови Федерації фермерів Австрії (з 2009 року)
  • Президент «wald.zeit Österreich» (з 2012 року)[9]
  • Президент Екосоціального форуму Європи (з 2014 року)[10]
  • Заступник голови Політичної академії Австрійської народної партії (з 2015 року)[11]
  • Генеральний секретар Народної партії Австрії (з травня 2017 року).

Визнання ред.

18 березня 2014 року Кьостінгер отримала нагороду «MEP Award» у категорії «Сільське господарство та розвиток сільського господарства» від «Парламентського журналу»[12]. Нагорода визнає зразковий спосіб, яким вона виступала доповідачем під час переговорів щодо реформи спільної сільськогосподарської політики (ОСП).

Особисте життя ред.

Кьостінгер неодружена. Проживає в Санкт-Пауль-ім-Лафантталь, Каринтія. Народила сина у липні 2018 року.

Примітки ред.

  1. Wer ist Wer
  2. ORF at/Agenturen red (02 січня 2020). Elisabeth Köstinger: Kärntnerin für Landwirtschaft zuständig. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  3. Teresa Eder (19 січня 2010). "Hier draußen geht es um die Sache". Der Standard. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  4. Elisabeth Köstinger, Biografie. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  5. Council of the EU and Ministerial meetings [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] Європейська народна партія (EPP)(англ.)
  6. Klimaforscher: "Die Klimastrategie ist zu diffus" - derStandard.at. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  7. bernhard.gaul. Österreichs Klimaplan für 2030: Milliardenstrafe aus Brüssel droht. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  8. Experten: Österreichs Klimapläne leiden an Politblockaden. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  9. Elisabeth Köstinger becomes President of Wald.Zeit Austria. Austria Press Agency. 13 червня 2012. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  10. Elisabeth Köstinger becomes President of the Ecosocial Forum Europe. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  11. Mitterlehner questioning 'Mindestsicherung'. Der Standard. 06 липня 2015. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)
  12. MEP Award Winner. Austria Press Agency. 19 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 березня 2020.(нім.)