Еліваґар
Еліваґар — колективна назва річок, що течуть з Ніфльгейму в світову безодню Ґінунґаґап. Вони вилилися з колодязя Гверґельмір і заповнили порожній простір, що існував до створення світу. З вологи цих річок і вогненних іскор Муспельгейму утворився іній, з якого виник Імір.
Буквально «бурхливі хвилі».
Одинацять рік також тісно зв'язані з Еліваґаром. Найбільша з них — Вімур. Інші потоки мали імена: Свель, Гуннтра, Фьєрм, Фімбультуль, Слід, Хрід, Сюльг, Ульг, Від, Лейфт, Гйоль.[1]
Видіння Ґюльві ред.
У Видіннях Ґюльві згадується про створення світу:
Ганглері запитав: «Що ж було в світі до того, як виникли племена і став численним рід людський?» Тоді сказав Високий: «Коли річки, що звуться Еліваґар, настільки віддалилися від свого початку, що їх отруйна вода застигла подібно кіптяви, що біжить з вогню, і стала льодом, і коли зміцнів той лід і перестав текти, отрута виступила назовні росою і перетворилася на іній, і цей іній шар за шаром заповнив Світову Безодню». І сказав Рівновисокий: «Світова Безодня на півночі вся заповнилася важкістю льоду і інею, південніше панували дощі та вітри, сама ж південна частина Світової Безодні була вільна від них, бо туди залітали іскри з Муспельгейму».[2]
Як стверджує Стеблін-Каменський, "у всіх еддичних розповіях про створення світу розповідається не про те, що виникло, а про якісь зміни того, що вже існувало раніше. Створення Іміра полягало, згідно «промов Вафтрудніра», в тому, що в нього перетворилися отруйні краплі з річок Еліваґар а. У «Молодшій Едді» більш докладно, але дуже плутано розповідається про те, як ці краплі утворилися з інею, який виступив на льоду. Однак і розповідь «Молодшій Едди» передбачає, що умовою виникнення першовелетня було існування холодного Ніфльгейму, Джерела Гверґельміра, розташованого в середині Ніфльгейму, одинадцяти річок, що випливають з Гверґельміра (їх назви наводяться, але, мабуть, разом вони і називаються «Еліваґара»), Муспельгейму і безодні Ґіннунґаґап.[3]
Промови Вафтрудніра ред.
У цьому контексті Еліваґар згадується як першопочаток інеїстих велетнів. Зокрема велетень Вафтруднір вказує[2]:
Бризки холодні
Еліваґара
Йотуном стали,
звідси свій рід
велетні ведуть,
тому ми жорстокі.
Пісня про Гюміра ред.
У Пісні про Гюміра згаується про житло велетня, у якого Тор забрав котел для варіння пива:
"Живе на схід
від річки Еліваґар
Гюмір премудрий.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ 1954-, Simek, Rudolf, (2006). Lexikon der germanischen Mythologie (вид. 3., völlig überarbeitete Aufl). Stuttgart: Alfred Kröner. ISBN 352036803X. OCLC 74650606.
- ↑ а б Stridmann, Tim. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norroen.info (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Stridmann, Tim. Пространство и время в эддических мифах — М. И. Стеблин-Каменский. Миф — Статьи — Северная Слава. norroen.info (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.