Еліан Тактик (дав.-гр. Αἰλιανός ὁ Τακτικός; жив на рубежі III ст. н. е.) — римський військовий письменник грецького походження. Написав на грецькій мові військовий трактат «Про тактичні побудови греків» або «Наука тактики» (дав.-гр. Περί Στρατηγικών Τάξεων Ελληνικών), що складався з 53 глав та був присвячений імператору Адріану. Трактат являє собою підручник, присвячений грецькій, точніше македонській, побудові і тактиці. Автор стверджує, що в основі його праці лежать твори найкращих авторитетів у розглянутій їм області, найважливішим з яких був втрачений трактат Полібія.

Еліан Тактик
дав.-гр. Αἰλιανός ὁ Τακτικός
Народився 1 століття
Помер 2 століття
Країна Македонія
Діяльність письменник, поет
Мова творів давньогрецька[1]

Також Еліан наводить відомості про сучасну йому римську армію. Твір заснований на бесідах його автора з імператором Нервою, що мали місце в будинку Фронтіна у Формії. У тексті також міститься обіцянка написати трактат про тактику морських битв, однак, якщо він і був написаний, то загублений. Хоча критики XVIII століття ставили працю Еліана істотно нижче Арріана, перший справив значний вплив на подальшу візантійську і арабську військову теорію, імператор Лев VI включив «Тактику» в свій трактат. Арабський переклад з'явився близько 1350 року.

Вперше трактат Еліана був перекладений на латинську мову Феодором Фессалонікійским і виданий у Римі в 1487 році разом з іншими римськими військовими письменниками. Перше видання «Тактики» дуже поганої якості з'явилося в 1532 році. Наступне, підготовлене у Венеції Франциском Робортелло в 1552 році, включало новий латинський переклад. У 1613 році трактат була виданий Ельзевіром в Лейдені.

Теорія Еліана виявилася затребуваною в XVI століття, коли було виявлено, що македонська фаланга має схожі риси зі строєм пікінеров, в результаті чого переклади XVI століття стали основою для подальших книг про військовий устрій і тактику. Одним з перших визнав вплив Еліана принц Моріц Оранський у листі до свого двоюрідного брата Вільгельма Людвіга, графа Нассау-Диллебурга у листі від 8 грудня 1594 року. Моріц, який став після смерті свого батька Вільгельма Оранського командувачем голландською армією в 1584 році, при формуванні своїх військових прийомів вдався до стародавніх авторів — Вегеція та Еліана. Вчення останнього про македонську фалангу Моріц адаптував до реалій свого часу. Також теорії Еліана розвивав інший двоюрідний брат Моріца, Йоганн, який запозичив у грецького автора ідею вербальних команд, розширивши наведений Еліаном список з 22 команд до 42[2].

Видання праць ред.

Примітки ред.

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. McNeill, William H. (30 вересня 1997). Keeping Together in Time (англ.). Harvard University Press. ISBN 9780674502307. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018. 

Література ред.