Ельза Еріх
Ельза Еріх (нім. Elsa Ehrich; 8 березня 1914, Темплін, Німецька імперія — 26 жовтня 1948, Люблін, ПНР) — наглядачка нацистських концтаборів Равенсбрюк, Ноєнгамме, Плашув і Майданек, військова злочинниця.
| Ельза Еріх | |
|---|---|
| нім. Elsa Ehrich | |
.jpg) Еріх під час суду. | |
| Народилася |
8 березня 1914 Bredereiched, Фюрстенберг/Гафель, Верхній Гафель, Бранденбург, Німеччина |
| Померла |
26 жовтня 1948 (34 роки) Люблін ·повішення |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | наглядач концентраційного табору |
| Знання мов | німецька |
Біографія ред.
До війни працювала на бійні.
Робота в таборах ред.
15 серпня 1940 року Еріх поступила на службу в концентраційний табір Равенсбрюк в якості наглядача. У жовтні 1942 року її перевели в табір смерті Майданек біля Любліна, де через деякий час вона була підвищена на посаді. У таборі Еріх служила під командуванням СС в жіночому відділенні, і була відповідальна за загибель тисяч ув'язнених жінок і дітей. Вона працювала разом з Герміною Браунштайнер і славилася дуже жорстоким поводженням з ув'язненими. За 34 місяці роботи табору понад 79 000 в'язнів було вбито тільки в головному таборі (59 000 з них — польські євреї), і від 95 000 до 130 000 чоловік — в усьому Майданеку. 3 листопада 1943 року біля 18 000 євреїв були вбиті в Майданеку під час найбільшого масово розстрілу, названого «Святом збору врожаю» (всього 43 000 чоловік). У лютому 1943 року Еріх захворіла на тиф. 5 квітня 1944 року Ельза була призначена старшою наглядачкою в концтаборі Плашув, а з червня 1944 року по квітень 1945 року працювала в концтаборі Ноєнгамме.
Арешт, суд і страта ред.
У травні 1945 року Ельза Еріх була арештована в Гамбурзі і поміщена в табір для військовополонених в Дахау. Під час ув'язнення Еріх жила в одній камері з іншою відомою наглядачкою Марією Мандль. Незабаром Еріх була передана польській владі. У 1948 році вона постала перед районним судом в Любліні під час другого судового процесу Майданека. Їй було пред'явлено звинувачення в скоєнні військових злочинів і злочинів проти людяності. 10 червня 1948 року суд визнав Еріх винною і засудив до смертної кари. Після оголошення вироку підсудна намагалася оскаржити рішення суду і попросила польського президента про помилування, мотивуючи це наявністю у неї маленького сина. Однак президент Польщі Болеслав Берут відхилив прохання, і вирок був залишений без зміни. 26 жовтня 1948 року Ельза Еріх була повішена в Люблінській в'язниці.
Література ред.
- Silke Schäfer: Zum Selbstverständnis von Frauen im Konzentrationslager. Das Lager Ravensbrück. Dissertation, Berlin 2002, doi:10.14279/depositonce-528.
- Aleksander Lasik: SS-Aufseherinnen vor polnischen Gerichten. In: Simone Erpel (Hrsg.): Im Gefolge der SS: Aufseherinnen des Frauen-Konzentrationslagers Ravensbrück, Redaktion: Jeanette Toussaint, Johannes Schwartz und Lavern Wolfram (Schriftenreihe der Stiftung Brandenburgische Gedenkstätten, Bd. 17). Metropol Verlag, Berlin 2007, S. 165
Посилання ред.
- Frauenkonzetrationslager, KL Lublin/Majdanek homepage; accessed 13 November 2014.
- Silke Schäfer, Zum Selbstverständnis im Konzentrationslager. Das Lager Ravensbrück [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.], Berlin, 2002.
- Эльза Эрих [Архівовано 11 березня 2019 у Wayback Machine.] — біографія на сайті «Хронос».