Марія Елена Алдунате Безанілья, більш відома як Елена Алдунате (Сантьяго, 1 березня 1925 — там само, 2005) — письменниця-феміністка, оповідачка і сценаристка чилійського радіо[3][4][5].

Елена Алдунате
Народилася 1 березня 1925(1925-03-01) або 1925[1]
Сантьяго, Чилі
Померла 2005[2]
Країна  Чилі
Діяльність письменниця, письменниця наукової фантастики
Alma mater Чилійський університет і Католицький університет Чилі
Роки активності з 1950

Належала до групи письменниць з покоління 1950-х, в якій серед інших також були Мерседес Вальдів'єсо, Еліза Серрана, Марта Джара та Матильда Ладрон де Гевара.[6] Вона писала оповідання, романи та оповідання в таких піджанрах, як наукова фантастика, фентезі, костюмризмо та дитяча література.[7][8][9]

БІографія ред.

Батько Елени Алдунате, Артуро Алдунате Філіпс, був письменником і лауреатом Національної літературної премії 1976 року.[3] Елена вивчала танець і театр в Університеті Чилі та Університеті Католіки Чилі відповідно, які покинула після одруження у віці 19 років.[3]

Дебютувала в літературі 1950 року з «Кандією», і три її наступні твори розглядали дійсність з феміністичної перспективи. У 1970-х роках вона не звернулася до жанру наукової фантастики[3], в якому стала одним із найплідніших авторів та авторок.[10] У цьому контексті вона вважається однією із піонерок чилійської наукової фантастики разом із Франсіско Міраллесом, Ернесто Сільва Романом, Луїсом Енріке Делано та Уго Корреа;[11] її прозвали «леді наукової фантастики».[7][12][13]

Твори ред.

  • Кандія (Santiago: Editorial Nascimento, 1950).
  • Марія і море (Сантьяго: Editorial del Pacifico, 1953).
  • Хуана і кібернетика (Сантьяго: видання 1963).
  • Вікно всередині (1961).
  • Ур — і Алехандра (Сантьяго: Editorial Universitaria, 1961, 1987, 1989, 2001).
  • Володар метеликів (Сантьяго: Редакційний зигзаг, 1967).
  • Анжеліка і дельфін (Сантьяго: Ред. Acóncagua, 1976).
  • Вони хочуть дів із космосу (Сантьяго: Editorial Zig-Zag, 1977).
  • Франциска та інші (Santiago: Pomaire, c1981).
  • Млин і кров (Барселона: Acervo, 1993, c1992).
  • Оповідання Елени Алдунате: леді наукової фантастики (Сантьяго де Чилі: Editorial Cuarto Propio, 2011).

Посилання ред.

  1. Latin American Science Fiction Writers : An A-to-Z GuideISBN 978-0-313-30553-5
  2. http://www.sf-encyclopedia.com/entry/aldunate_elena
  3. а б в г Olea, Raquel (2010). «Escritoras de la generación del cincuenta: Claves para una lectura política» (PDF). Revista UNIVERSUM (Universidad de Talca) 2 (25): 101-116. Consultado el 20 de marzo de 2013.
  4. Pinto Villarroel, Patricia (1999). Escritoras Chilenas: Novela y cuento. Editorial Cuarto Propio. ISBN 978-95-6260-162-7
  5. Memoria Chilena (ed.). «Superación del Criollismo». Generación Literaria de 1950 | Presentación. Consultado el 21 de marzo de 2013.
  6. Lockhart, Darrell B. (2004). Latin American Science Fiction Writers: An A-To-Z Guide (en inglés). Greenwood Publishing Group. pp. 230. ISBN 978-03-1330-553-5.
  7. а б Szmulewicz, Efraín (1984). Diccionario de la Literatura Chilena. Santiago de Chile: Andrés Bello.
  8. García, Javier (19 de julio de 2011). La Tercera, ed. «Recopilan los cuentos de Elena Aldunate, la dama de la ciencia ficción en Chile». Consultado el 21 de marzo de 2013.
  9. Ortega, Francisco (3 de marzo de 2006). «Género fantástico en Chile: Recuerdos del futuro». En El Mercurio, ed. Revista de Libros. Consultado el 21 de marzo de 2013.
  10. «Cuentos de Elena Aldunate. La Dama de la ciencia ficción». Cuarto Propio. Consultado el 21 de marzo de 2013.
  11. Reid, Robin Anne (2009). Women in Science Fiction and Fantasy, Volumen 1. ABC-CLIO. p. 384. ISBN 978-03-1333-591-4.
  12. Soler, Loreto (31 de agosto de 2011). Clarín, ed. «Cuentos de Elena Aldunate: al rescate de la ciencia ficción». Archivado desde el original el 4 de marzo de 2016. Consultado el 21 de marzo de 2013.
  13. El Mercurio, ed. (7 de octubre de 2008). «Biblioteca Nacional: Patriarcas chilenos de la ciencia ficción». Actividad cultural. Consultado el 21 de marzo de 2013.

Бібліографія ред.

Посилання ред.