Електро-свінг
Електро свінг (Electro swing) — музичний жанр, що зазнав впливу вінтажного та сучасного свінгу і джазу у поєднанні з хаузом, хіп-хопом та EDM. Вдалі приклади треків у цьому жанрі створюють сучасне звучання танцювальної музики, до якого звичні сьогоднішні прихильники клубної електроніки, але також зберігає риси живого звучання та хвилюючих звуків, притаманних раннім свінговим трекам. Найвідоміші виконавці: Parov Stelar та Caravan Palace, а одні з найвідоміших треків це "Why Don't You" за авторством Gramophonedzie або всесвітньо відомий «We No Speak Americano» у виконанні австралійського дуету Yolanda Be Cool та DCUP.
| Електро-свінг | |
|---|---|
| Стилістичні походження | |
| Походження | |
| Типові інструменти |
електронна музика, семпли зі старих джазових пісень |
| Популярність |
Кінець 1990-х як «свінґ-хауз» Кінець 2000-х як «електро-свінґ» |
| Піджанри | |
| glitch-swing, swing-house, swing-hop, tech-swing, swing'n'bass, swing-step | |
| Споріднені жанри | |
| nu-jazz, jazz-house, swingbeat | |
На додаток до окремих виконавців та одиничних хітів, електро-свінг це окремий самостійний жанр, чий розвиток в значній відбувається завдяки спільній роботі багатьох продюсерів. Для прикладу можна навести серію компіляцій «White Mink: Black Cotton», яку згадано в Mixmag як «Перший знаковий момент електро-свінгу»[1], а також французькі збірки «Electro Swing». У США проходять знакові серії вечірок, такі як «Trapeze» у Сан Франциско, де можна побачити артистів цієї сцени.
Витоки ред.
У середині 1990-х мав успіх хіп-хоп, який використовував семпли з вінтажного свінгу. Але багато з новинок тих часів навіть не називались електро-свінгом. Трек «Lucas With The Lid Off» (1994), написаний виконавцем на ім'я Lucas (або Lucas Secon) — хороший приклад одного з ранніх треків, який мав величезний успіх в чартах і згодом з'явився у британській телерекламі (Weetabix).
Інші треки тих часів, такі як Doop (1994), були менш популярними. Тоді ж Jimmy Luxury використав термін «свінг-хоп» для треку «Hi-Ball Swing» у 1999-му. Треки, такі як «Get A Move On» від Mr. Scruff (1999), «Swing Set» за авторством Jurassic 5 (2000), «Princess Crocodile» від Gry та F.M. Einheit (2000) та нарешті «Bathtime in Clerkenwell», написаний The Real Tuesday Weld (2003), так чи інакше побудовані за тією ж схемою з додаванням нових звучань.
В 1990-х музиканти з Cajmere випустили кілька треків, що були написані під впливом свінгу, такого як «U Got Me Up». Безліч треків в стилі лаунж та ню-джаз також позичали елементи з свінгу, одним з найвідоміших був St. Germain. Хвилю підхопили і продовжили працювати в цьому напрямку такі музиканти, як G-Swing, Waldeck та Caravan Palace. Parov Stelar також став відомим як один з піонерів електро-свінгу.[2]
«Так, це й справді новий жанр, до того ж дуже цікавий» напише згодом, у 2010-му, лондонський Time Out про цей жанр.[3]
Заходи ред.
Після успіху в Лондоні, клуб White Mink у квітні 2010-го відкрив фестиваль Brighton Festival Fringe,[4] де можна було почути Glastonbury (Shangri-La[5] та Dance Village Pussy Parlure),[6] The Big Chill,[7] Paradise Gardens, The Secret Garden Party та трек від Bestival під назвою Club Dada,[8] тут виступали такі музиканти, як Caravan Palace, Parov Stelar, G-Swing, Dutty Moonshine, Swingrowers, The Correspondents, Swing Republic, Klischée та Movits!.[9]
Хіти ред.
- We No Speak Americano — за авторством австралійського Yolanda Be Cool, перше місце в рейтингах в 35 країнах. Пісню продано більш ніж мільйонним тиражем в США.[10]
Примітки ред.
- ↑ Mixmag feature; «Bygone Beats» by Rahul Verma, March 2010, pgs 60–62
- ↑ Weinberger, Bibiane (2012). The Pioneer of Electro-Swing: Parov Stelar. musicexport.at. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ Electro Swing. Timeout.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Latest 7 » White Mink: Black Cotton. Thelatest.co.uk. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Shangri-La line-ups and blog. Glastonburyfestivals.co.uk. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Glastonbury 2011: the full lineup. The Guardian. 14 травня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 16 жовтня 2023. (англ.)
- ↑ [1] [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.]Wayback Machine.
- ↑ Bestival. Bestival.net. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Hail the kings of hip-hop swing. The Evening Standard. Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Grein, Paul (13 квітня 2011). Week Ending April 10, 2011. Songs: It’s Katy’s World | Chart Watch - Yahoo! Music. New.music.yahoo.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 14 березня 2012.
Посилання ред.
- White mink [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- electroswing.com [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- electro-swing.com [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
- The rise of Electro Swing: Why the sounds of the '30s and '40s are re-emerging in popular music, Chris Inglis 2014 [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Sampling the Swing Era: The Role and Function Vintage Music Plays Within the Genre of Electro Swing, Chris Inglis 2015 [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]