Елево́ни ( від лат. elevo - підіймаю)[1] - це керуючі поверхні літака, які поєднують в собі функції керма висоти (яке використовується для управління по тангажу) і елерона (управління креном), звідси і назва. Вони часто використовуються у безхвостих літаках таких як літаючі крила. Елевон, який не є частиною основного крила, а натомість є окремою поверхнею хвоста, це стабілізатор (але стабілізатори також використовуються для керуванням лише тангажем окремо, без контролю над креном, як у версії літака Piper Cherokee). Слово "елевон" складене із двох слів елеватор і елерон.

елевони (позначені зеленим) на F-102A.

Елевони встановлюються по обидва боки літального апарату на задній частині крила. Коли вони рухаються в одному напрямку (вверх або вниз) вони створюють силу, що змінює тангаж (ніс літака вверх або вниз) і діє на літальний апарат. Коли вони рухаються в протилежних напрямках, (один вверх, інший вниз) вони утворюють силу, яка змінює крен. Ці дві сили можуть застосовуватись одночасно відповідним розташуванням елевонів, тобто один елевон крила повністю опускається, а інший елевон крила частково. Літак з елевонами керується так, ніби пілот управляє літаком з відокремленими поверхнями елеронів і елеваторів за допомогою тих самих засобів управління. Вхідні сигнали від них змішуються або механічним шляхом або за допомогою електроніки для того, щоб встановити відповідну позицію елевона.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. за редакцією Мельничук О.С. (1974). Словник іншомовних слів (Українська). Київ: Головна редакція УРЕ. с. 242.