Економічне співтовариство країн Західної Африки

Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС) (англ. The Economic Community of West African States (ECOWAS)) — субрегіональна організація, до якої входять країни Західної Африки. Метою створення Співтовариства є просування економічної інтеграції країн регіону. Є одним зі стовпів африканської регіональної інтеграції[1].

Економічне співтовариство країн Західної Африки
Економічне співтовариство країн Західної Африки
Емблема ЕКОВАС.png
ECOWAS members.svg
   Країни-члени ЕКОВАС
Абревіатура ECOWAS, CEDEAO і CEDEAO
Тип Regional Economic Communitiesd
міжурядова організація
Засновано 28 травня 1975
Сфера Економічна інтеграція і Воєнна політика
Штаб-квартира Абуджа, Нігерія Нігерія
Місце діяльності Західна Африка
Офіційні мови французька, англійська і португальська
Центральний орган Асамблея глав держав та урядів
Генеральний секретар Jean-Claude Broud
Голова Махамаду Іссуфу
Вебсайт ecowas.int

CMNS: Економічне співтовариство країн Західної Африки у Вікісховищі

Штаб-квартира розташована в Абуджі (Нігерія).

Історія створенняРедагувати

Перші спроби регіональної інтеграції почалися 1945 року із запровадження франку КФА, який об'єднав в один союз франкомовні країни регіону. 1964 року президент Ліберії Вільям Табмен запропонував створити економічний союз для країн Західної Африки. Його пропозиції були підтримані керівниками Гвінеї, Кот д'Івуару та Сьєрра-Леоне і вже наступного року чотири країни підписали відповідну угоду. 1972 року президент Нігерії Якубу Говон та його тоголезький колега Еядема Гнассінгбе виступили з ініціативою широкої інтеграції західноафриканських країн. Наслідком їхніх зусиль стало підписання 28 травня 1975 року представниками 15 країн регіону Лагоської угоди про створення Економічного співтовариства країн Західної Африки. 24 липня 1993 року угода про ЕКОВАС була переглянута у бік розширення сфери дії[2], 1 січня 2015 року країни-учасниці запровадили Спільний зовнішній тариф (англ. – Common External Tariff – CET)[3][4], фактично перетворивши об'єднання на Митний союз.

Країни-учасниціРедагувати

Країнами-засновниками ЕКОВАС у 1975 році виступили Бенін, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кот д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне та Того. 1976 року до ЕКОВАС приєдналася Кабо-Верде. Мавританія залишила ЕКОВАС 2002 року, віддавши перевагу іншому регіональному об'єднанню - Союзу Арабського Магрибу.

Зараз до складу співтовариства входять 15 країн[5]:

СтруктураРедагувати

Згідно з переглянутою угодою 1993 року інституціями Співтовариства є[2]:

а) Асамблея глав держав та урядів;

б) Рада Міністрів;

в) Парламент Спільноти;

г) Економічна та соціальна рада;

д) Суд Спільноти;

е) Виконавчий секретаріат;

є) Фонд співробітництва, компенсацій та розвитку;

ж) Спеціалізовані технічні комісії; та

з) Будь-які інші установи, які можуть бути створені Органом.

Голови Асамблеї глав держав та урядівРедагувати

ЦіліРедагувати

  • боротьба з бідністю;
  • забезпечення миру та безпеки в «гарячих точках» (Ліберія, Гвінея-Бісау), боротьба зі злочинністю та незаконним розповсюдженням легкої стрілецької зброї, роззброєння, боротьба з контрабандою. Для цього була створена Група моніторингу.
Було зроблено
  • створення транспортної та енергетичної інфраструктури (будівництво залізничної лінії, автомагістралі, газопроводу);
  • мораторій на імпорт, експорт і виробництво легкої стрілецької зброї;
  • введення туристських чеків, прийнятих до оплати усіма банками спільноти, вартістю 5, 10, 20, 50 і 100 ЗОРІ (західноафриканської розрахункова одиниця).
У перспективі
  • створення федерації західноафриканських держав;
  • введення уніфікованого паспорта (єдиного громадянства);
  • запровадження єдиної валюти «еко»;
  • стандартизація дипломів про освіту;
  • морська, наземна та рибальська інфраструктура (створення енергетичного пулу).
Основні проблеми на шляху до розвитку
  • головна перешкода — відсутність ефективної системи платежів;
  • неузгодженість митних інструкцій (що призводить до контрабанди);
  • багато вимог союзу (наприклад, приведення дефіциту бюджету до рівня ВВП менше 4 %) є для більшості країн-членів важкодосяжним;
  • нестабільність політичної обстановки;
  • громадянські війни;
  • невизначеність регіонально-правового статусу організації.

В даний час рівень і обсяг торгівлі між країнами гранично низький.

Миротворчі сили ЕКОВАСРедагувати

Колективні миротворчі сили блоку під назвою Спостережна група ЕКОВАС (ECOMOG, ECOWAS Monitoring Group[6]) були створені 1990 року з метою врегулювання громадянської війни у Ліберії. 2004 року міністрами оборони Співтовариства були схвалені пропозиції щодо створення до 2010 року боєздатного миротворчого контингенту ЕКОВАС, до якого мали увійти сили постійної готовності (1,5 тис. осіб) і основна миротворча бригада (5 тис. осіб). Основну роль в Спостережній групі відіграє Нігерія[7].

Окрім Ліберії війська ЕКОВАС також застосовувалися під час конфліктів у Сьєрра-Леоне 1997 року, Гвінеї-Бісау 1999 року, Кот д'Івуарі 2002-2004 років та у Гвінеї 2007-2010 років.


Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • С. В. Гринько. Економічне співтовариство західно-африканських держав. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін.  Київ: Знання України, 2004  Т.1  760с. ISBN 966-316-039-X

ПосиланняРедагувати

  1. Key Pillars of Africa’s Regional Integration | United Nations Economic Commission for Africa. www.uneca.org. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  2. а б Revised-treaty (англ.). 24.07.1993. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 08.02.2020. 
  3. ECOWAS-CET will be implemented as of January 2015 | Economic Community of West African States(ECOWAS) (амер.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 8 лютого 2020. 
  4. The Сommon external tariff (CET). Structure, Benefits, Challenges and the Way Forward of the CET (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 08.02.2020. 
  5. Member States | Economic Community of West African States(ECOWAS) (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  6. ECOMOG. The Free Dictionary. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2020. 
  7. Profile: Ecomog (en-GB). 17 червня 2004. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 8 лютого 2020.