«Економічна теорія добробуту» (англ. The Economics of Welfare) — твір британського економіста, представника Кембриджської школи економіки, Артура Сесіля Пігу (1877—1959). Був вперше опублікований в 1924 році.

«Економічна теорія добробуту»
Автор Артур Сесіл Пігу
Назва мовою оригіналу The Economics of Welfare
Країна Велика Британія
Мова англійська
Видано 1924

Твір вважається найбільш впливовою роботою А. Пігу.[1]

Загальний опис ред.

У цій праці Пігу детально розглядає концепцію екстерналій (зовнішніх ефектів) в економіці, закладену Альфредом Маршаллом, та використовує їхнє існування як виправдання державного втручання в економіку. Проблему екстерналій Пігу пропонує вирішувати введенням «податку Пігу» (Pigovian tax) — податок на економічну діяльність, яка генерує негативні побічні наслідки (наприклад, податок за забруднення довкілля).

У книзі Пігу розвинув принцип «найбільшого блага для найбільшої кількості людей». Відстоює ідею про те, що найвищого рівня добробуту можна досягти більш рівномірним розподілом доходів, хоча це може негативно вплинути на нагромадження капіталу й виробничу енергію.

Огляд книги ред.

Частина І: Добробут та національний дивіденд

Частина ІІ: Розміри національного дивіденду та розподіл ресурсів між різними варіантами використання

Частина ІІІ: Національний дивіденд та праця

Частина IV: Розподіл нацоінального дивіденду

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. The Economics of Welfare (work by Pigou) / Britannica, https://www.britannica.com/topic/The-Economics-of-Welfare [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Посилання ред.