Відкрити головне меню

Мальдіви — економічно відстала країна. У стародавні часи кораблі іноземних держав заходили у порт Мальдівів, щоб закупити та вивезти за кордон рибу, особливо тунця, та кокоси. Сьогодні ж основними напрямками економіки Мальдівів є туризм, рибальство та судноплавство.

Економіка Мальдівів
Aerial view of Malé.jpg
Мале, комерційний центр Мальдівів
Валюта 1 мальдівська руфія (Rf) = 100 мальдівським ларрі
Фінансовий рік Календарний рік
Організації СОТ, САФТА[en](SAFTA)
Статистика
ВВП $3.578 млрд. (2017)
$5.853 млрд.[1] (2017)
Ріст ВВП 2.2% (2015), 6.2% (2016),
6.2% (2017), 5.5% (2018) [2]
4.551% (2017)[3]
ВВП на душу населення $12,530 (2017)[4]
ВВП за секторами сільське господарство (4%), промисловість (23%), послуги (73%) (2012)
Інфляція (ІСЦ) 2.10% (2018)
Населення
поза межою бідності
16% (2008)
Робоча сила 110,000 (2010)
Галузі виробництва рибальство, туризм, судноплавство, будівництво човнів, кокос, одяг, канати, вироби ремесел, корали, видобуток піску
Зовнішня діяльність
Експорт $145 млн. (2014)
Експортні товари риба
Партнери Таїланд Таїланд 33.8%
Шрі-Ланка Шрі-Ланка 10%
Flag of the United States.svg США 8.7%
Франція Франція 8.6%
Німеччина Німеччина 8.6% (2016)[5]
Імпорт $1993 млн. (2014)
Імпортні товари нафтопродукти, кораблі, продукти харчування, одяг, проміжні та інвестиційні товари
Партнери Flag of the United Arab Emirates.svg ОАЕ 15.6%
Сінгапур Сінгапур 14.3%
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 13.4%
Індія Індія 12.9%
Шрі-Ланка Шрі-Ланка 6.7% (2016)[6]
Зовнішній борг $742 млн. (2014)
Державні фінанси
Борг $316 млн. (2004)
Доходи $758 млн. (2010)
Витрати $362 млн.; включаючи капітальні витрати $80 млн. (2004)
Економічна допомога N/A
Головне джерело: CIA World Fact Book[7]

Туризм є найбільшою галуззю Мальдівів та складає 28% ВВП і 60% валютних надходжень. Ця галузь забезпечує поточний рівень ВВП на душу населення. Більше 90% державних податкових надходжень дають митні збори на імпорт та податки, пов'язані з туризмом.

Рибальство є другим провідним сектором економіки цієї країни. Програма економічних реформ 1989 року дозволила зняти квоти на імпорт та відкрила експорт для приватного сектору. Згодом це дозволило залучити іноземні інвестиції в країну.

Сільське господарство та промисловість відіграють незначну роль в економіці Мальдівів через обмеженість природних ресурсів та нестачу кваліфікованої робочої сили. Більшість основних продуктів імпортується.

Уряд Мальдівів стурбований впливом ерозії та глобального потеплінням, яке викликає підняття рівня вод Світового океану та є причиною затоплення островів.

Домашні господарства мальдівців найчастіше стикаються з проблемою питної води та обробкою земель. Розвиток інфраструктури залежить від туристичної сфери та її допоміжних третинних секторів. Податки туристичної сфери йдуть на інфраструктуру та використовуються для вдосконалення технологій в аграрному секторі.

Макроекономічна тенденціяРедагувати

В нижченаведеній таблиці представлена тенденція ВВП Мальдівів за ринковими ціни, оціненими МВФ з цифрами у мільйонах мальдівських руфій[8].

Рік ВВП Курс долару США Дохід на душу населення
(% США)
1980 440 7.58 руфій 3.11
1985 885 7.08 руфій 3.85
1990 2,054 9.55 руфій 4.34
1995 4,696 11.76 руфій 6.29
2000 7,348 11.77 руфій 6.77
2005 10,458 12.80 руфій 5.33
2011 10,458 15.40 руфій 7.43

Для порівняння паритету купівельної спроможності вартість долару США становить 12,85 мальдівських руфій. У 2009 році середня заробітна плата склала $4,15 на людину за одну годину роботи.

За останні роки відбулось зниження інфляції. У 2005 році внаслідок цунамі ВВП Мальдівів скоротився на 5,5%, а у 2006 році знову відбулось зростання економіки на 13% [9]. З 1997 року на Мальдівах спостерігався дефіцит торгівлі товарами від $200 млн. до $260 млн. Торговельний дефіцит у 2000 році скоротився до $233 млн. проти $262 млн. 1999 року. У 2004 році дефіцит становив $444 млн.

На 2014 рік ВВП ПКС (паритет купівельної спроможності) складав 5,043 млрд дол. США. У таблиці представлено ВВП [10]

Рік ВВП

номінальний млрд дол.

ВВП з

купівельною спроможністю млрд дол

ВВП ПКС

на душу населення (USD)

1980 0,063 0,171 1127
1985 0,134 0,357 1965
1990 0,231 0,561 2652
1995 0,466 0,877 3581
2000 0,801 1,416 5241
2005 1,120 2,275 7746
2010 2,323 3,781 11813
2011 2,455 4,195 12890
2012 2,509 4,379 13234
2013 2,785 4,659 13849
2014 3,056 5,043 14741

За 2015 рік, експорт перекривав імпорт лише на 7,6 %. Через специфічність території майже всі товари необхідно імпортувати. У таблиці наведено зовнішньоторговий оборот[11]

Рік Експорт

млн $

Імпорт

млн $

Торгівельне

сальдо млн $

Покриття

імпорту експортом (%)

2006 135,603 926,525 -790,922 14,64 %
2007 108,171 1096,290 -988,119 9,87 %
2008 126,363 1387,509 -1261,15 9,11 %
2009 76,665 966,291 -889,626 7,93 %
2010 74,203 1095,116 -1020,91 6,78 %
2011 114,882 1329,411 -1214,53 8,64 %
2012 161,552 1553,979 -1392,43 10,40 %
2013 166,037 1728,416 -1562,38 9,61 %
2014 144,655 1990,210 -1845,56 7,27 %
2015 143,858 1892,713 -1748,86 7,60 %

Протягом багатьох років Мальдівські острови отримують економічну допомогу від міжнародних організацій, наприклад, таких, як ПРООН (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй), Азійський банк розвитку та Світовий банк. Також зростанню економіки країни сприяла допомога Європи, Японії, Індії, Австралії, арабських країн (Ісламський банк розвитку та Кувейтський фонд) тощо.

У наведеній нижче таблиці представлені основні показники за 1980-2017 роки[12].

Рік 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
ВВП у $
(ПКС)
0.22 млрд. 0.47 млрд. 0.73 млрд. 1.14 млрд. 1.85 млрд. 2.62 млрд. 3.40 млрд. 3.77 млрд. 4.21 млрд. 3.96 млрд. 4.29 млрд. 4.75 млрд. 4.95 млрд. 5.39 млрд. 5.90 млрд. 6.10 млрд. 6.45 млрд. 6.89 млрд.
ВВП на душу населення $
(ПКС)
1,470 2,563 3,460 4,670 6,835 8,916 11,359 12,365 13,597 12,581 13,413 14,599 14,964 16,017 17,248 17,532 18,245 19,151
Зростання ВВП
(реал.)
18.8 % 13.8 % −4.0 % 7.4 % 4.8 % −13.4 % 25.8 % 8.1 % 9.5 % −6.6 % 7.1 % 8.4 % 2.3 % 7.1 % 7.6 % 2.2 % 4.5 % 4.8 %
Інфляція
(у відсотках)
28.9 % −9.2 % 15.5 % 5.5 % −1.8 % 2.5 % 3.5 % 6.8 % 12.0 % 4.5 % 6.2 % 11.3 % 11.9 % 3.8 % 2.1 % 1.0 % 0.5 % 2.8 %
Державний борг
(Відсоток ВВП)
... ... ... ... 39 % 42 % 37 % 36 % 39 % 48 % 53 % 52 % 53 % 53 % 54 % 57 % 66 % 69 %

Економічні секториРедагувати

ТуризмРедагувати

 
Туризм на Мальдівах

Починаючи з 2007 року, Мальдіви успішно розвивають туристичну сферу. Здебільшого туристів зі всього світу приваблюють чисті пляжі на невеликих коралових островах, блакитні лагуни та гарні краєвиди. Туризм приносить Мальдівам 325 мільйонів доларів щорічно. У 2000 році ця та інші галузі у третинному секторі становили 33% ВВП. В 1972 році був відкритий перший курорт на Мальдівах завдяки італійському любителю подорожей Жоржу Корбіну та двом місцевим підприємцям, які вперше привезли туди групу з 12 туристів. Близько 84 островів було розвинуто як туристичні курорти, загальною місткістю в 16,000 місць. Загальна чисельність туристів (переважно з Європи), які відвідали цю країну, зросла з 1100 з 1972 року до 466,000 до 2000 року. Більшість туристів відпочиває на Мальдівах 8 днів і витрачає у середньому $755.

Зафіксовано, що в 2014 році Мальдівські острови відвідало вже понад 1 мільйон туристів.

РибальствоРедагувати

Близько 20% робочої сили залучено до рибальства. Ця галузь складає 3% ВВП. В основному ловлять смугастого тунця. Близько 50% виловленої риби експортується до Шрі-Ланки, Німеччини, Великої Британії, Таїланду, Японії та Сінгапуру. Рибний експорт складається з 42% сухої та консервованої риби, 31% риби заморожується, а решта 10% експортується у свіжому вигляді. Загальний обсяг експорту риби у 2000 році становив 40 млн. доларів США. Рибальський флот складається з 1140 невеликих човнів.

Аграрний секторРедагувати

Сільське господарство становить лише 6% ВВП країни. Через бідність ґрунтів та слабкість орних земель на островах, тут вирощують переважно лише кокосові пальми, які дають копру, банани, папая, таро, манго, хлібні фрукти, бетель, чилі, солодку картоплю, цибулю тощо. Сільське господарство задовольняє потреби лише місцевого населення.

ПромисловістьРедагувати

Промисловість на Мальдівах становить незначну частку ВВП. Зокрема цей сектор складається з легкої промисловості, будівництва човнів та ремесел. На Мальдівах є кілька консервних заводів з переробки тунця, п'ять швейних фабрик, завод з розливу, а також декілька підприємств у столиці, які виробляють ПВХ труби, мило, меблі та продукти харчування.

На Мальдівах відсутні патентні закони[13].

Фінансовий секторРедагувати

Домінуючою у фінансовому секторі Мальдівів є банківська справа. На території країни функціонує сім банківських установ [14]. Мальдівський податковий кодекс вважається найпростішим у світі [15]. У 2011 році Мережа податкової юстиції поставила Мальдівам оцінку секретності 92 бали за Індексом фінансової таємниці. Це вважається найвищим балом в цій категорії для будь-якої активної країни [16].

ВантажоперевезенняРедагувати

 
Порт Мале

Міжнародна доставка на та з Мальдівських островів здійснюється переважно приватними судноплавними компаніями з лише невеликою часткою тоннажу, який перевозиться на суднах національного державного перевізника Maldives Shipping Management Ltd.

Починаючи з 1990-х років порт Мале отримав понад 10 млн. позики від Азійського банку розвитку (АзБР) на модернізацію інфраструктури вантажоперевезень[17]. АзБР зазначає, що за рахунок кредитів з 1991 року до 2011 року річна продуктивність портів у вантажних тоннах становила 273,000. З 2011 року ця цифра досягає 1 мільйона [18]. АзБР для співробітників порту організовує тренінги для підвищення кваліфікації та ефективності перевезень.

Інші секториРедагувати

На Мальдівах також займаються традиційними видами господарської діяльності: виготовленням ковдр, ювелірних прикрас, солом’яних виробів тощо.

Екологічні проблемиРедагувати

З кожним роком зростає стурбованість та занепокоєння влади Мальдівів щодо забруднення океану твердими відходами та витоками нафти з кораблів, а також щодо майбутнього коралових рифів та мешканців морського світу. Через те, що здійснюється постійний видобуток піску та коралів, які потім використовуються для будівництва та виготовлення ювелірних виробів, повністю знищуються природні коралові рифи, які колись захищали кілька важливих островів. Ці дії призводять до підвищення чутливості ерозійного впливу моря [19].

У квітні 1987 року на Мальдівах були поширені великі припливи, що призвело до затоплення значної частини островів та частини столиці Мале. Це спонукало владу країни серйозно віднестись до проблеми глобального потепління та зміни клімату. Дослідження INQUA у 2003 році показало, що фактичний рівень моря на Мальдівах знизився в 70-х роках минулого століття та передбачає зміни в наступному столітті [20].

Існує також стурбованість з приводу вилову акул. Риболовля на акул заборонена законом, але він не виконується. За останні роки популяція акул біля берегів Мальдівів значно скоротилась [21].

Ще однією екологічною проблемою є Азійська коричнева хмара, яка покриває небо над північною частиною Індійського океану. Останні дослідження показують, що це явище призводить до зменшення сонячного світла та збільшення кислотних дощів у цьому регіоні [22].

Інвестиції в освітуРедагувати

У 1999 році урядові витрати на освіту становили 18% бюджету. Зараз на Мальдівах функціонують державні та приватні школи, які забезпечують населення наданням початкової та середньої освіти. У країні функціонує модель сучасної англійської шкільної системи. На початку 1998 року 30 островів країни забезпечували навчанням 8,9 та 10 класи. На 164 островах функціонують 5,6 та 7 класи. Лише у столиці Мале є школа, в якій навчаються учні 11-х та 12-х класів. Сім навчальних закладів післяшкільної освіти надають випускникам можливість отримати практичні навички. На розвиток освіти у 2000-2004 рр. Світовий банк надав 17 млн. доларів США та 15 млн. доларів США на розвиток людських ресурсів та дистанційного навчання. Протягом 2000-2003 рр. Азійський банк розвитку надавав підтримку розвитку післяшкільної освіти на Мальдівах.

Бідність, доходи та гендерна нерівністьРедагувати

Мальдіви успішно досягли Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ), скоротивши значно частку людей, які живуть за межею бідності [23], знизивши рівень ВІЛ, ліквідувавши голод та малярію [24]. Незважаючи на ці досягнення та прогресивне економічне зростання, залишають невирішені питання щодо низьких доходів та гендерної нерівності [25]. Розвиток відбувається переважно у столиці Мале, а мешканці островів продовжують стикатись з проблемою бідності, низькими доходами, низькою зайнятістю та обмеженим доступом до соціальних послуг [25]. Середній дохід у 1997-1998 роках у столиці Мале на 75% вище, ніж навколишніх островів [24]. Індекс Джині розвитку економіки Мальдівів дорівнює 0,41 [26].

Бідність та доходиРедагувати

 
Вуличні торговці в Мале

Фактори, які призвели до того, що місцеве населення Мальдівів потерпає у бідності, є наступними [24]:

  1. Географія. Через відносно низький рівень розвитку північної частини країни більшість населення залишається жити у бідності у цьому регіоні Мальдівів.
  2. Здоров’я. Мальдівці, які не можуть працювати через різні захворювання, залишаються жити у бідності, тому що в країні немає доступних медичних послуг.
  3. Молоді члени домогосподарств. До зниження загального доходу домогосподарств може призводити більша частка молодих членів домогосподарств.
  4. Жінки-члени домогосподарств. Домогосподарства з більшою часткою жінок мають низький дохід, тому що на Мальдівах спостерігається низька жіноча зайнятість.

Труднощі доступу до соціальних послуг та відсутність розвиненої інфраструктури на зовнішніх атолах означають, що географічне розміщення регіонів є ключовим фактором бідності місцевого населення [24]. На островах, які розміщені далеко від столиці, існує тенденція до недостатньо розвиненого виробництва та недостатнього використання рибних ресурсів, а також майже відсутнього кредитування бізнесу дрібних виробників та підприємців [27]. Дефіцит землі та води, нерозвинене сільське господарство та відсутність служб підтримки в атолах призводить до низького рівня виробництва та, як наслідок, низьких доходів населення у цих регіонах [27].

Гендерна нерівністьРедагувати

На Мальдівах існує проблема вираженої гендерної нерівності. Рівень участі жіночої частини населення у частці робочої сили зменшився з 60% з 1978 року до 37% до 2005 року [28]. У цій країні є присутніми нестача кваліфікованих кадрів та обмеження розвитку людських ресурсів, що спричиняє зменшення шансів для жінок бути працевлаштованими [28].

Поточні зусилляРедагувати

Уряд Мальдівів визнає проблеми бідності та гендерної нерівності. Тому разом з ПРООН (Програма розвитку ООН) запровадив політику на вирішення цих питань [29][30].

ПриміткиРедагувати

  1. Maldives. International Monetary Fund. 
  2. World Bank forecast for Maldives, June 2018 (p. 153). World Bank. Процитовано 04 листопада 2018. 
  3. Download entire World Economic Outlook database. International Monetary Fund. Процитовано 2018-11-04. 
  4. IMF economies data - GDP per capita. 
  5. Export Partners of Maldives. CIA World Factbook. 2015. Процитовано 04 листопада 2018. 
  6. Import Partners of Maldives. CIA World Factbook. 2015. Процитовано 04 листопада 2018. 
  7. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
  8. [1]
  9. U.S. State Department estimate. Архів оригіналу за January 27, 2006. Процитовано 2018-11-4. 
  10. World Economic Outlook Database, April 2016. World Economic Outlook Database, April 2016. 2016. 
  11. Statistical Yearbook 2016. Statistical Yearbook 2016. 2016. 
  12. Report for Selected Countries and Subjects (en-US). Процитовано 2018-11-04. 
  13. Gazetteer - Patents. www.billanderson.com.au. 
  14. MMA. Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 4 листопада 2018. 
  15. Which country has the simplest taxation system?. Slate Magazine. Процитовано 4 листопада 2018. 
  16. Archived copy. Архів оригіналу за 2013-08-28. Процитовано 2018-11-04. 
  17. adbadmin (24 April 2007). Domestic Maritime Transport Project. Процитовано 04 листопада 2018. 
  18. Bank, Asian Development (16 August 2012). Maldives: Malé Container Port Boosts Economy. Процитовано 4 листопада 2018. 
  19. Sheppard, Charles R.C. (Sept 18, 2003) "Predicted recurrences of mass coral mortality in the Indian Ocean" Nature 425(6955): pp.294-296
  20. Mörner, Nils-Axel; Tooley, Michael; and Possnert, Göran (2004) "New perspectives for the future of the Maldives" Global and Planetary Change 40: pp.177–182;
  21. Bloody shark slaughter in the island paradise Der Spiegel (German), 09-15-2008.
  22. Srinivasan, J. et al. (2002) "Asian Brown Cloud – fact and fantasy" Current Science 83(5): pp.586-592;
  23. UNDP Maldives: Poverty Reduction. UNDP Maldives. Архів оригіналу за 2011-12-03. 
  24. а б в г “Vulnerability and Poverty Dynamics in the Maldives.” Institution for International and Development Economics. 2007-08-02.
  25. а б UNDP’s response to the Global Economic crisis. /www.undp.org. Архів оригіналу за 2011-12-01. 
  26. Child Poverty in Maldives. Ministry of Planning and National Development, Maldives. 
  27. а б Rural Poverty in the Republic of Maldives. Rural Poverty Portal. International Fund for Agricultural Development. Процитовано 04 листопада 2018. 
  28. а б Maldives: Gender and Development Assessment. Asian Development Bank. 2007. Архів оригіналу за 2012-04-24. 
  29. UNDP Maldives Country Office Gender Mainstreaming Strategy. UNDP Maldives. Архів оригіналу за 2012-06-02. 
  30. Fast Facts. United Nations Development Programme, UNDP Maldives. Архів оригіналу за 2011-12-03. 

ПосиланняРедагувати