Економіка Албанії
Албанія — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі економіки: харчова, текстильна та легка промисловість, нафтова, цементна, хімічна, гірнича, гідроенергетична. Бл. 45 % національного прибутку створюється в промисловості і 33 % в сільському господарстві. Осн. тр-т — автомобільний, залізничний, морський. Гол. морські порти: Дуррес, Вльора, Саранда. Міжнародний аеропорт — в Тирані.
| Економіка Албанії | |
|---|---|
 Тирана є економічним центром Албанії. | |
| Валюта | 1 Албанський лек = 100 кіндарок |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO |
| Статистика | |
| ВВП | $35,87 млрд (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,7 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $12,500 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 22,6 %, промисловість: 23,8 %, послуги: 53,7 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,1 % (2017) |
| Населення поза межею бідності |
14,3 % (2012) |
| Індекс Джіні | 29 (2012) |
| Робоча сила | ▲ 1,407 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство (41,8 %), промисловість (11,4 %), послуги (46,8 %) (2014) |
| Безробіття | ▼14 % (2017) |
| Галузі виробництва | Харчова промисловість, текстиль та одяг; пиломатеріали, нафта, цемент, хімікати, гірничодобувна промисловість, основні метали, гідроенергетика, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $960,9 млн (2017) |
| Експортні товари | текстиль та взуття, асфальт, метали і металеві руди, сира нафта, овочі, фрукти, тютюн |
| Партнери |
 Італія 50,5 % Сербія 8,1 % Косово 7,5 % Греція 4,2 % (2016) |
| Імпорт | $4,084 млрд (2017) |
| Імпортні товари | машини та устаткування, продукти харчування, текстиль, хімікати і т. д. |
| Партнери |
Італія 29 % Німеччина 9,4 % КНР 8,7 % Греція 7,8 % Туреччина 7,8 % Сербія 4,1 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг |
Державний борг: 71,3 % ВВП (2017) Зовнішній борг: $8,797 млрд (2017) |
| Доходи | $3,486 млрд (2017) |
| Витрати | $3,765 млрд (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
ХХ століття ред.
Внаслідок аграрної реформи (1945—1946) понад 70 тис. безземельних селян одержали 172 тис. га землі, 475 тис. оливкових дерев, багато с.-г. реманенту. Швидкими темпами розвивається кооперування с. г. В кін. 1958 було бл. 2000 с.-г. кооперативів, які об'єднували 63 % сел. дворів і 76 % посівних площ, 22 держ. господарства, 22 МТС. Посівна площа— 404,6 тис. га (1957). Значне місце займають сади, оливкові плантації та виноградники. Луки і пасовиська—30 % території А. Серед зернових провідні—пшениця і кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини всієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. буряки та ін. Тваринництво дає 40 % усіх доходів с. г. Особливо розвинуте вівчарство. У 1957 налічувалось (в тис. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, свиней —96,2.
Довоєнна А. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці Дуррес—Тирана, Дуррес—Пекіні—Ельбасан. Головний вид транспорту— автодорожний (77 % всіх перевезень, 1957). Морський транспорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'язках. Головні порти Дуррес і Вльора.
Основи національної промисловості закладені після 1949. У кінці 1980-х років на частку промислової продукції припадало біля половини валової вартості товарів і послуг в Албанії. Найважливіші галузі промисловості були пов'язані із видобутком і збагаченням хромових і мідних руд, перегонкою нафти, виробництвом електроенергії, машин і інш. У кінці 1980-х років частка продукції харчової і текстильної промисловості становила біля третини всієї промислової продукції країни. У 1990-х роках обробна промисловість переживала глибоку кризу. До 1992 її продукція скоротилася більш ніж на 50 %, а в 1996 становила всього 12 % ВВП. На початку XXI ст. албанська економіка, основою якої залишається сільське господарство, продовжує пошуки ефективних шляхів зростання. При цьому Албанія залежить значною мірою від допомоги донорських країн (головні донори — США, 25 % допомоги, Італія — 24 % і Німеччина — 8 %).
Особлива увага в роки комуністичного режиму приділялася розвитку гідроенергетики. У 1988 виробництво електроенергії досягло майже 4 млрд кВт·год, з них на частку ГЕС припадало 80 %. У 1990-х роках виробництво електроенергії скоротилося, стали звичайними перебої в енергопостачанні, але до 1995 воно було відновлене.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001): ВВП — $ 2,6 млрд Темп зростання ВВП — 8 %. ВВП на душу населення — $ 795. Прямі закордонні інвестиції — $ 24 млн Імпорт — $ 1,07 млрд (г.ч. Італія — 43,4 %; Греція — 28,8 %; Туреччина — 3,9 %; Німеччина — 3,7 %). Експорт (сира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугілля, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочіхромова руда, ферохром, сільськогосподарські продукти) — $ 348,5 млн (г.ч. Італія — 62,7 %; Греція — 12,5 %; Німеччина — 5,5 %; США — 1,2 %).
Азартні ігри ред.
Азартні ігри Албанії частково легальні й жорстко контролюються державою. Тривалий час азартні ігри було дозволено, але 2008 року їх було практично повністю заборонено до 2020-го, коли відбулося часткове послаблення щодо умов ліцензування казино. Щорічний оборот індустрії ставок Албанії оцінюють у 700 млн євро.
Див. також ред.
Джерела ред.
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.