Вікіпедія

Екологічна цензура

Екологічна цензура — офіційне обмеження або заборона публікації екологічних матеріалів у засобах масової інформації[1][2].

Екологічна цензура в 1920-1950-х роках ред.

Перші екологічні цензурні обмеження з'явилися в Радянській Україні, і в СРСР в цілому, на початку 1930-х років і стосувалися в основному критики «будов соціалізму» (екологічні збитки від ГЕС, будівництва великих заводів без очисних споруд тощо)[3][4][1]. Разом з тим ще з 1920-х років з бібліотек стали вилучатися видання, випущені до 1917 р., у тому числі і з природознавчої тематики[3][4][1]. У 1930-х роках вся краєзнавча література, випущена до 1930 р. підлягала тотальному перегляду на предмет вилучення "політично шкідливих видань"[3][4][1]. Така ж чистка відбувалася і серед сільськогосподарської літератури, де також були статті і книги з екологічної тематики[5].

Нова хвиля гонінь на екологічну літературу почалася з кінця 1940-х років у зв'язку з гоніннями на генетику[3][1]. У 1957 р. були засекречені відомості про кількість лісових пожеж, радіоактивне зараження повітря, ґрунту і води, про аварії у збройних силах СРСР, дитячу смертність, відомості про великі катастрофи в промисловості[1].

Екологічна цензура в 1960-1980-х роках ред.

У 1960-1970-х в СРСР екологічна заборона стосувалася дуже багатьох сфер охорони природи. У 1961 р. вийшла заборона на екологічну інформацію про видобуток китів в СРСР, а також крабів, лососів, тріски, оселедців[1]. На початку 1960-х роках було прийнято рішення про заборону екологічної інформації щодо Байкалу, в 1972–1973 рр. була заборонена екологічна інформація про будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМ)[1][2]. У 1975 р. було заборонено давати інформацію про безгосподарний стан з виловом риби, в 1979 р. вийшло розпорядження, що забороняє екологічну інформацію про перерозподіл водних ресурсів СРСР[1]. У 1981 р. вийшла заборона на відомості про забезпечення безпеки роботи атомних станцій[1]. З 1986 р. заборонялася екологічна інформація про наслідки вибуху на Чорнобильській атомній станції (ЧАЕС)[1]. До кінця 1980-х — початку 1990-х років цензура, в тому числі екологічна, практично припинилася[1].

Екологічна цензура в 1990-х-2010-х роках ред.

Незважаючи на офіційне скасування екологічної цензури після 1991 р., вона як і колись існує в Україні та інших пострадянських країнах (Росії, Білорусі, республіках Середньої Азії[6][7][8][9][10].

У Росії положення особливо погіршився після приходу до влади В. Путіна, де обмеження на екологічну та інші види інформації, які не в найкращому світлі показують владу, існує на телебаченні[7]. За даними соціологічних опитувань значна частина росіян підтримує введення цензури[10].

В Україні в 2012–2013 рр. заборона на проходження екологічних та інших матеріалів, що критикують владу, відзначалася на телевізійному каналі «Один плюс один», а також в деяких інших ЗМІ[8][9].

Див. також ред.

Література ред.

  • Цензура в Советском союзе. 1917–1991. Документы. — М.: РОССПЭН, 2004. — 575 с. (сост. и комментарии).
  • Блюм А. В. Как было разрушено «Министерство правды»: советская цензура эпохи гласности и перестройки (1885–1991) // Звезда. — 1996. — № 6. — С. 212–222.
  • Блюм А. В. Министерство правды. Цензура: происхождение видов // Новое время. — 2002. — № 22. — С. 36-38.

Ресурси Інтернету ред.

  • Розвиток і трансформація екологічної теми в російській журналістиці [6] [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • В США вводиться жорстка цензура дослідження клімату [7]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Борейко В. Е. Экологическая цензура в СССР // Белые пятна природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2003. — С. 56-75.
  2. ↑ а б Блюм А. «Ветер без направления». Экологическая цензура по секретным документам Главлита // Посев. — 2000. — № 6. — C. 16-19.
  3. ↑ а б в г Блюм А. В. Советская цензура в эпоху тотального террора (1929–1953). — Спб.: Академ. проект, 2000. — 311 стр.
  4. ↑ а б в Горчева А. Ю. Главлит — становление советской тотальной цензуры // Вестник МГУ, сер. Журналистика. — 1992. — № 2. — С. 32-40.
  5. ↑ Зонд И. Вредительство в с.-х. литературе // За ком. просвещение. — 1931. — 12 апреля, № 85.
  6. ↑ Екологічна цензура? [1] [Архівовано 21 травня 2013 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б Цензура в Интернете — сегодня Казахстан, завтра Россия? [2] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б На «1 плюс 1» цензура — забороняють показувати репортаж з Крижанівки [3] [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Цензура в Україні [4] [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б Росіяни згодні на цензуру — лиш був би порядок в країні [5] [Архівовано 26 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екологічна_цензура&oldid=40942616