Ейль (сом. Eeyl) — місто на узбережжі Індійського океану в Сомалі.

Ейль
сом. Eeyl
араб. بربرة

Координати 7°58′00″ пн. ш. 49°51′00″ сх. д. / 7.9666666666944774277681063° пн. ш. 49.850000000027776536626334° сх. д. / 7.9666666666944774277681063; 49.850000000027776536626334Координати: 7°58′00″ пн. ш. 49°51′00″ сх. д. / 7.9666666666944774277681063° пн. ш. 49.850000000027776536626334° сх. д. / 7.9666666666944774277681063; 49.850000000027776536626334

Країна  Сомалі
Адмінодиниця Eyl Districtd
Висота центру 50 м
Населення 21 700 осіб
GeoNames 60019
Ейль. Карта розташування: Сомалі
Ейль
Ейль
Ейль (Сомалі)
Мапа

Загальні відомості ред.

Розташований на східному узбережжі провінції Нугаль, нині входить до невизнаної міжнародним співтовариством держави Пунтленд на півночі Сомалі. Поблизу міста Ейль в океан впадає річка Нугаль. Океанський порт. У місті функціонують лікарня та сім загальноосвітніх шкіл.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 30 °C (86 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 25.4 °С (77.7 °F).[1]

Клімат Ейля
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C 25,6 26,6 28 29,5 30 29,2 28,5 28,4 29,5 28,4 26,8 25,4 28
Норма опадів, мм 5.9 2 5.3 17.8 32.2 3.7 0.1 0.9 3.5 28.8 17.5 7.2 124.9
Днів з опадами 1,7 1,2 1,4 3,4 4,2 6,7 9,2 6,8 4,3 2,8 2,6 2,5 46,8
Вологість повітря, % 71 75.4 76.3 79.9 78.5 72.1 66.7 67.2 73.7 76.3 77.3 77 74.3
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

На початку XX століття в районі міста Ейль відбувалися кровопролитні бої між місцевими ісламськими загонами під командуванням шейха Мухаммеда Абдулли Хассана (Божевільний мулла, Mad Mullah , 1856-1920) та британськими військами. Після поразок, понесених сомалійцями в 1903 - початку 1904 року шейх Хассан разом з 700 воїнами сховався від переслідували його англійців в приморському, добре укріпленому з боку суші Ейлі (тоді місто називалося Ілліг). 21 квітня 1904 англійці висадили біля Ейля з трьох військових судів морський десант у складі більш ніж 500 осіб, і охопили Ейль з півдня фронтом шириною в 1,2 кілометри. Після нетривалого бою збройні дервіші шейха Хассана були звернені у втечу, залишивши на полі бою 58 вбитих та 27 гвинтівок. Протягом наступних кількох днів британськими військами були обстежені печери уздовж узбережжя поблизу Ейля, і в них знищені залишки загону шейха Хассана. В цій останній операції взяли участь також прибули під Ейль італійські військові моряки.

У Ейлі знаходяться руїни побудованої за часів Холодної війни радянськими військовими радіолокаційної станції. Тут також можна побачити складений з кам'яних плит форт, зведений на початку XX століття шейхом Хассаном.

26 грудня 2004 року Ейль сильно постраждав від цунамі, викликаних землетрусом в акваторії Індійського океану.

Рибальство та піратство ред.

Багато з мешканців Ейля зайняті рибальством. Однак в останні десятиліття значну конкуренцію їм складають іспанські, влада Таїланду, китайські та російські риболовецькі судна, що займаються незаконним ловом риби в місцевих водах. Ця обставина посилюється тим, що в фактично розпаду державі Сомалі відсутні ефективно діючі прикордонні служби, які охороняють його морські кордони.

Зі скороченням реальних доходів від рибальства частина населення міста, пов'язана з океаном, зайнялася піратським промислом. Так як морські грабежі приносять відносно високі доходи, в місто почали з'їжджатися також різні авантюристи і з внутрішніх районів Сомалі, які використовують це портове місто для піратських нападів. Влада автономного держави Пунтленд, в яку в даний час офіційно входить Ейль, ситуацію з піратством практично не контролюють. Так, тільки в 2008 році поблизу узбережжя Сомалі було захоплено піратами і відведені в Ейль з метою отримання викупу 38 великих суден. Найбільш відомими є напади на фрахтери Sirius Star, Гумбольдт Каррент (Humboldt Current) та Лан Сінг (Lang Sing).

Примітки ред.

  1. Клімат Ейля. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 

Посилання ред.