Едуард Лоренц Мур (нім. Eduard Lorenz Muhr; 5 серпня 1893, Санкт-Штефан-ім-Гайльталь27 грудня 1944, Санкт-Штефан-ім-Гайльталь) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, командир зенітних частин люфтваффе, генерал-лейтенант. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Едуард Мур
нім. Eduard Lorenz Muhr
Народився 5 серпня 1893(1893-08-05)
Санкт-Штефан-ім-Гайльталь
Помер 27 грудня 1944(1944-12-27) (51 рік)
Санкт-Штефан-ім-Гайльталь
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»

Біографія ред.

Після початку Першої світової війни 18 серпня 1914 вступив в австрійську артилерію, командир батареї. Після закінчення війни вступив до австрійської армії. Закінчив курси офіцерів Генштабу. З 1 вересня 1933 року — інструктор з тактики Терезіанської військової академії. Після аншлюсу 15 березня 1938 року переведений в люфтваффе. З 1 квітня 1939 року — командир 1-го дивізіону 49-го зенітного полку, з 6 серпня 1939 року — командир 49-го, з 20 червня 1940 року — 129-го зенітного полку. У 1941-42 роках — начальник 8-го авіаційного училища. 10 листопада 1942 року призначений командиром 15-ї зенітної дивізії. 15 квітня 1944 року переведений в резерв ОКЛ у зв'язку з раком шлунка. Помер у своєму маєтку від раку.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.