Едуард Вагнер

Едуард Вагнер (нім. Eduard Wagner; 1 квітня 1894, Кірхенламіц — 23 липня 1944, Цоссен) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту.

Едуард Вагнер
нім. Eduard Wagner
Оберст Вагнер (1939).
Народився	1 квітня 1894(1894-04-01) Кірхенламіц, Вунзідель, Верхня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер	23 липня 1944(1944-07-23) (50 років) Цоссен, Тельтов-Флемінг, Бранденбург, Німеччина ·постріл у головуd
Країна	Німецька імперія
Діяльність	військовослужбовець, боєць опору
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1 серпня 1912 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — начальник штабу генерал-квартирмейстера Генштабу сухопутних військ Ойгена Мюллера. 1 жовтня 1940 року зайняв посаду Мюллера. 21 липня 1944 року відправлений в резерв ОКГ.

Вагнер був одним з організаторів Липневої змови, але безпосередньої участі в змові який не брав. Надав в розпорядження Клауса фон Штауффенберга особистий літак, що дозволило йому покинути Растенбург після вибуху. Після провалу спроби державного перевороту він боявся, що його заарештує гестапо, і що йому, можливо, доведеться видати інших змовників. Він наклав на себе руки, вистріливши собі в голову в полудень 23 липня 1944 року.

Звання

• Фанен-юнкер (1 серпня 1912)
• Лейтенант (1 серпня 1914) — пізніше отримав новий патент від 20 жовтня 1912 року.
• Оберлейтенант (14 грудня 1917)
• Гауптман (1 листопада 1924)
• Майор (1 жовтня 1932)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1935)
• Оберст (1 жовтня 1937)
• Генерал-майор (1 серпня 1940)
• Генерал-лейтенант (8 квітня 1942)
• Генерал артилерії (1 серпня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія)

Література

• Joachim Fest. Plotting Hitler's Death: The German Resistance to Hitler, 1933-1945. — Weidenfield & Nicholson, 1994. — ISBN 0-297-81774-4.

Посилання

• Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]