Відкрити головне меню

Е́дді Те́йлор (англ. Eddie Taylor), повне ім'я Е́двард Те́йлор (англ. Edward Taylor; 29 січня 1923, Бенуа, Міссісіпі — 25 грудня 1985, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий гітарист і співак. Співпрацював з Джиммі Рідом.

Едді Тейлор
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Едвард Тейлор
Дата народження 29 січня 1923(1923-01-29)
Місце народження Бенуа, Міссісіпі
Дата смерті 25 грудня 1985(1985-12-25) (62 роки)
Місце смерті Чикаго, Іллінойс
Роки активності 1950-ті–1980-ті
Громадянство США
Національність афроамериканці
Професія музикант
Інструменти гітара, вокал
Жанр блюз
Співпраця Джиммі Рід
Лейбл Testament, Vee-Jay

БіографіяРедагувати

Едвард Тейлор народився 29 січня 1923 року в Бенуа (округ Болівар), штат Міссісіпі. Син Джозефа Тейлора і Мамі Гастон. У 1936 році самостійно навчився грати на гітарі, надихаючись музикантами Робертом Джонсоном і Чарлі Паттоном. Свої ранні роки провів в околицях Лелланда (Міссіпі), де вчив свого друга Джиммі Ріда грати на гітарі.

З гітарним стилем в традиції Дельти Міссісіпі, після короткої зупинки у Мемфісі, в 1949 році переїхав у Чикаго, де грав зі Снукі Прайором, Флойдом Джонсом і Джиммі Рідом. У 1953 році комбо Тейлора пробувалось на студії Vee Jay Records. Лейбл погодився записати музикантів, за умови, що Едді і Джиммі поміняються ролями, тобто, Рід стане провідним гітаристом. Тейлор взяв участь у записі більшості альбомів Ріда з 1953 по 1964 роки, у тому числі, «You Don't Have to Go» (1955), «Ain't That Lovin' You Baby» (1956) і «Honest I Do» (1957), кожен з яких увійшов до топ-10 ритм-енд-блюзового чарту. У 1955 році відбувся дебют Тейлора на Vee-Jay: сингл «Bad Boy» з Джиммі Рідом на гармоніці. На другій сесії були записані «Ride 'Em on Down» і «Big Town Playboy». Останніми платівками, записаними на цьому лейблі, стали «You'll Always Have a Home» і «I'm Gonna Love You». Незважаючи на те, що записи Тейлора носили випадковий характер, «Bad Boy» і «Big Town Playboy» стали місцевими хітами.

Записи Тейлора продавались значно меншим тиражем, аніж платівки Ріда, тому в 1950-х як сесійний музикант продовжував акомпанувати Джиммі Ріду, а також працював з Джоном Лі Гукером, Джоном Брімом, Елмором Джеймсом, Снукі Прайором та іншими. У 1966 році для лейблу Testament записав альбом Masters of Modern Blues Volume 3 (спільно з Флойдом Джонсом на стороні А), спродюсований Пітом Велдінгом. У 1972 році в кар'єрі Тейлора відбувся прорив, коли на лейблі Advent записав альбом I Feel So Bad, з гітаристом Філіппом Вокером і гармоністом Джорджом Смітом. На хвилі успіху альбому, Тейлор зробив трансатлантичний тур, під час якого в Бірмінгемі разом з гуртом The Blueshounds записав альбом Ready for Eddie на лейблі Big Bear. Але за цим періодом послідував час творчого затишшя. У 1981 році був випущений збірник майстрів блюзу Vee Jay Records, куди увійшли композиції Тейлора.

Помер 25 грудня 1985 році у віці 62 років в Чикаго, і був похований в безіменній могилі на кладовищі Рествейл в Елсайпі (Іллінойс). У 1987 році був посмертно включений до Зали слави блюзу.

ДискографіяРедагувати

АльбомиРедагувати

СинглиРедагувати

  • «Bad Boy»/«E.T. Blues» (Vee-Jay, 1955)
  • «Ride 'Em On Down»/«Bigtown Playboy» (Vee-Jay, 1956)
  • «You'll Always Have a Home»/«Don't Knock at My Door» (Vee-Jay, 1955)
  • «Looking for Trouble»/«I'm Gonna Love You» (Vee-Jay, 1957)
  • «I'm Sitting Here»/«Do You Want Me to Cry» (Vivid, 1964)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати