Відкрити головне меню

Едвард Іґнацій Тшемеський (пол. Edward Ignacy Trzemeski, 1843(1843), Грац — 3 січня 1905, Львів) — львівський фотограф.

Едвард Іґнацій Тжемеський
Народився 1843[1]
Львів, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер 1905[1]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Громадянство
(підданство)
Польща
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність фотограф

ЖиттєписРедагувати

Едвард Тшемеський народився у Ґраці. Виховувався у Львові в родині свого дядька Фердинада по батьковій лінії. Закінчивши у Львові реальну школу, відбував військову службу в Трієсті. Там близько 1865 р. стажувався та опановував фотографію в ательє Себастіанетті. Після повернення до Львова працював у мистецько-фотографічному ательє Юзефа Едера.

З 1869 р. Тшемеський отримав дозвіл на створення власного фотографічного ательє, яке знаходилося в будинку Бауровича на вул. Широкій 13 (тепер — вул. Коперника). Проте, перша реклама справи Тшемеського вказувала на 1868 р., як на дату заснування фірми. Саме 1868 р. він збудував фотографічний павільйон у подвір'ї свого будинку, біля входу до якого розмістив зразки своїх фотографій та назву «фотографічна шафка» (оригінал із пол. «szafka fotograficzna»).

Упродовж 1877—1887 років ательє фотографа розміщувалося в Європейському готелі; водночас, у Криниці (тепер — Криниця-Здруй, Польща), діяла філія його фірми. З 1887 р. ательє знаходилося на вул. Третього Травня, 7 (зараз — вул. Січових Стрільців). У цей період Тшемеський співпрацював із Леоном Блаховським, а у веденні справ в ательє допомагала фотографу донька Софія. З 1905 р. фірма мала ще одну філію у Львові на вул. Личаківській, 9.

Брав участь у рільничо-промисловій виставці 1877 року у Львові, до цього у виставках у Лондоні (1871), Відні (1873) та ін., де йому вдавалося отримувати нагороди та призові місця. З його літографічного штампу, до звороту якого часом були прикріплені виконані ним фотографії, можна побачити отримані відзнаки.

Також, Тшемеський був членом Віденського фотографічного товариства та Літературно-мистецького кола у Львові. Після смерті Тшемеського його справу продовжувала донька Софія та її чоловік Рудольф Губер (фотограф, член Львівського фотографічного товариства), керуючи фірмою «Edward Trzemeski we Lwowie»; у пізніший період (після смерті Софії (1934)) Рудольфу Губеру допомагала їх донька, також Софія. Остання, так само як її дідусь та батьки була фотографом. З 1935—1938 ательє родини Губерів знаходилось за адресою вул. Романовича 11 (нині — вул. Саксаганського), а з 1939—1942 — вул. Академічна 28 (нині — пр. Шевченка). 

ТворчістьРедагувати

Передусім Едвард Тшемеський був знаний як автор портретів та документальної фотографії. Одна з найвідоміших робіт була пов'язана зі смертю Александра Фредро. Саме фото «Фредро на смертному одрі» поширювалося серед польської преси. Зокрема, у варшавському Ілюстрованому тижневику (Tygodnik ilustrowany) була представлена графіка виконана за зразком фото Тшемеського.

Його авторству належать також, виконані в 1892 році, фото учасників Першого Зльоту Соколів (Спортивне товариство «Сокіл») та Загальної Крайової Виставки 1894 р. (фото були видані альбомом «Wystawa Krajowa we Lwowie»). Деякі світлини з виставки стали першими ілюстрованим поштівками з видами Львова, які видавала фірма Seyfarth & Dydyński. Тшемеський був членом організаційного комітету Виставки 1894 р., а саме «кореферентом репродуктивних мистецтв 23 секції (письменництво, журналістика, книговедення, друкарство, літографія та інші репродуктивні мистецтва, фотографія, інтролігаторство») . Керував фотодрукарнею, де поміж іншим видав ілюстрації до «Трилогії» Генрика Сенкевича. Опублікував альбоми з репродукціями робіт Арнольда Ґроттґера "Kredka i Paleta’’, «Рацлавицька панорама» та ін.  

БібліографіяРедагувати

  • Dawna fotografia lwowska 1839—1939, red. A. Żakowicz, Lwów 2004, ISBN 966-7022-55-2.
  • Fotografia galicyjska do roku 1918: fotografowie Galicji, Tatr oraz Księstwa Cieszyńskiego: zestawienie nazw nakładów i nazwisk fotografów do roku 1918 / Aleksander Żakowicz i współpracownicy, Lwów 2008.
  • G. Polak. Biogram Zofii Huber [w:] Słownik pracowników książki polskiej, Suplement IV, Warszawa 2016, s. 87-88.
  • а б Photographers' Identities Catalog