Відкрити головне меню


Евіан-ле-Бен (фр. Évian-les-Bains) — муніципалітет у Франції, у регіоні Рона-Альпи, департамент Верхня Савойя. Населення — 8408 осіб (2011)[1].

Евіан-ле-Бен
Évian-les-Bains

2009-08-27 Lake Geneva 464.JPG

Blason ville fr Évian-les-Bains (Haute-Savoie).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Рона-Альпи 
Департамент Верхня Савойя 
Округ Тонон-ле-Бен
Кантон Евіан-ле-Бен
Код INSEE 74119
Поштові індекси 74500
Координати 46°23′00″ пн. ш. 6°35′00″ сх. д.H G O
Висота 372 - 739 м.н.р.м.
Площа 4,3 км²
Населення 8408 (2011-01-01)
Густота 1955,35 ос./км²
Розміщення
Евіан-ле-Бен. Карта розташування: Франція
Евіан-ле-Бен
Влада
Мер
Мандат
Marc Francina
2014-2020
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 420 км на південний схід від Парижа, 155 км на північний схід від Ліона, 65 км на північний схід від Аннесі.

Бальнеологічний курорт Евіан-ле-Бен або просто Евіан (Évian-les-Bains або Évian) розташований на кордоні Франції та Швейцарії на південному березі Женевського озера, біля підніжжя гірського масиву Шаблі у передгір'ях Савойських Альп. З кінця 19 століття тут виробляється всесвітньо відома мінеральна вода «Евіан». Курорт здобув славу саме завдяки цілющим властивостям цієї самої води, які були відкриті ще наприкінці 18 століття. З 1907 року Евіан служив резиденцією англійського короля Едуарда VII. Нині будівля колишнього королівського палацу, побудованого в 1909 році в стилі «Бель Епок» та розташованого на березі Женевського озера, займає знаменитий «Рояль Парк Евіан». На курорті відпочивали англійський король Георг V і єгипетський король Фарук й такі знаменитості, як французька поетеса графиня Анна де Ноай, Фредерік Містраль і письменник Марсель Пруст.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Місто у 1900 році

Історія популярності бальнеологічного курорту Евіан почалася у 1790 року з одного невеликого приватного фонтану Сент-Катерин, з якого любив втамовувати спрагу граф Лезер, що страждає хворобою нирок і печінки. Він так розхвалював лікувальні властивості місцевої води, що деякі лікарі стали рекомендувати її своїм пацієнтам. У 1807-1808 були проведені дослідження і відкриті лікувальні властивості місцевої води. Незабаром після цього в 1809 році були споруджені порт на озері і нова дорога, що сполучає місто з Парижем і Міланом, а в 1823 женевський підприємець M. Falconnet відкрив компанію по випуску мінеральної води «Евіан». У 1827 році він придбав два джерела, найвідомішим з яких вважається «Каша» (Cachat), названий за прізвищем сім'ї, що продала його. Зрештою, Фальконе (Falconnet) збанкрутував, і джерела викупив Hôtel des Bains. Незабаром були побудовані нові готелі і Евіан перетворився в популярний SPA-курорт.

Компанія «Мінеральні води Каша» була створена в 1859 році паризькими інвесторами, продавали воду «Евіан». І в 1865 маленьке містечко змінило назву на Евіан-ле-Бен. Пізніше до Евіан були приєднані три інших джерела — Guillot, Bonnevie, Corporau. Наприкінці 19 століття в Евіан були побудовано більше 20 готелів, з розвитком міста на березі озера з'явилися розкішні вілли, казіно і поля для гольфа.

Зараз всесвітньо відомий французький бренд мінеральної води «Евіан» належить мультинаціональній компанії «Данон», і позиціонується на ринку, як дорога бутильована вода класу люкс.

Міжнародні подіїРедагувати

В Евіані від 5 до 16 липня 1938 року за ініціативи президента США Франкліна Делано Рузвельта відбулася міжнародна конференція для вирішення проблем єврейських заручників націонал-фашистського режиму Німеччини[3].

18 березня 1962 року тут були підписані Евіанські угоди, що поклали край Алжирській війні 1954—1962 років.

ДемографіяРедагувати

Динаміка населення (Ehess[4] і INSEE[5] ):

 

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3753 720 486 1225 844 442 36
Жінки 4054 605 432 1190 977 712 138


ЕкономікаРедагувати

 
Вулиця

2010 року серед 5345 осіб працездатного віку (15—64 років) 4157 були активними, 1188 — неактивними (показник активності 77,8%, у 1999 році було 74,2%). З 4157 активних мешканців працювало 3635 осіб (1915 чоловіків та 1720 жінок), безробітними було 522 (250 чоловіків та 272 жінки). Серед 1188 неактивних 405 осіб було учнями чи студентами, 368 — пенсіонерами, 415 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 3 973 оподатковані домогосподарства, у яких проживало 8 245 осіб, медіана доходів показала 21 766 євро на одного особоспоживача[8].

КліматРедагувати

 
Женевське озеро

Влітку температура води в Женевському озері досягає 22-25 градусів, взимку озеро не замерзає.

Кухня та рестораниРедагувати

Вишукана французька кухня, страви з щойно виловленої з озера риби (окунь, сиг, голець), знамениті Савойські сири, шляхетні білі вина.

Розваги, екскурсії та визначні пам'яткиРедагувати

В Евіані розташований всесвітньо відомий Evian Royal SPA, один з найкращих СПА-центрів Європи. SPA-процедури проводяться на основі мінеральної води та унікальних препаратів, а також з використанням новітніх технологій у цій галузі.

 
Пароплав на озері

Колишня водолікарня Пале Люм'єр, побудована в 1902 році, нині є пам'ятником архітектури і місцем проведення великих громадських заходів. Заміський будинок братів Люм'єр, знаменитих на весь світ винахідників кіно, побудований у 1885, відкритий для відвідувачів цілий рік. З 1927 року в будівлі, виконаному в класичному французькому стилі, розташовується готель.

 
Вілла Люм'єр

З архітектурних пам'яток також цікава церква Успіння Богородиці, побудована на початку 18 століття. У 2007 році в церкві художник П'єр Крістен створив Хресну дорогу, що являє собою 14 полотен із зображенням біблійних подій від вироку Ісуса Христа до смерті і поховання.

Цікаві також Евіанський театр, побудований у 1880-1885 рр. учнем Шарля Ґарньє, і казино, створене архітектором Ж. А. Ебрар у 1911 р. Ще однією популярною пам'яткою міста вважається замок Фонбонн (Chateau de Fonbonne), виконаний у стилі епохи Відродження. Замок був побудований на початку 14 століття, у 1886 році реконструйовано під готель. Зараз замок є приватною власністю за винятком стародавньої кухні, викупленої містом, де розташовується виставкова галерея, відкрита для відвідувачів.

В Евіані є канатна дорога, звідки відкривається приголомшливий вид на місто. Інтерес представляють штучний заповідник «Сад води Пре-Кюрье» (Les jardins de l'eau du Pré Curieux), що являє собою цілий комплекс, куди входять будинок, побудований в колоніальному стилі, лісовий парк площею 3,5 га, архітектурний сад води, а також ставок, болото і вологі галявини. Екскурсія до «вологої зони» проводиться на човні, що працює на сонячній енергії. У порту Анрі Бюе розташований музичний фонтан, відкритий для відвідувачів з червня по жовтень. Вистава триває 30 хвилин, відвідування безкоштовне.

Обов'язковим для відвідування є завод розливу в пляшки природної мінеральної води «Евіан». На заводі, розташованому в Амфионе, можна побачити весь процес від початку до кінця: виробництво пляшок, безпосередньо сам розлив, закупорювання, упаковку.

Неподалік від Евіана розташована комуна Абонданс (Abondance), яка дала ім'я породі корів, з молока яких виробляються місцеві сорти сиру. У комуні можна відвідати) абатство і сироварню. Цікавим є також і середньовічний Івуар (Yvoire) його середньовічними будинками і красивими вулицями, прикрашеними квітами.

Година автомобілем відділяє Евіан від гірськолижного курорту Аворіа (Avoriaz), що входить до складу області катання Порт-дю-Солей (Portes du Soleil).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виктор Снитковский. Эвиан 1938-го, Холокост и беженцы 2015-го.— Еврейский Мир. Газета русскоязычной Америки, 05.10.2015
  4. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  5. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.