Любарський-Письменний Євген Євгенович
Євген Євгенович Любарський-Письменний (1882, м. Харків — червень 1919, м. Львів) — український громадський і політичний діяч, адвокат.
| Євген Євгенович Любарський-Письменний | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
1882 м. Харків |
| Смерть |
6.1919 м. Тернопіль (вогнепальне поранення) |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
УНР |
Життєпис ред.
Народився 1882 року у Харкові[1][2]. Здобув правничу освіту у Петербурзькому ліцеї правознавства[2]. У 1902 році був одним зі співзасновників Української народної партії[3]. Опісля продовжував вивчати право за кордоном у Льєжі та Парижі[2]. Проживав у Бельгії[4]. Працював адвокатом[5]. Здобув науковий ступінь кандидата наук[5]. Був членом Наукового товариства імені Шевченка[5]. У 1909 році став секретарем Української Громади в Парижі[4]. Під час Першої світової війни брав активну участь у Союзі визволення України[2].
Пізніше став членом Української демократично-хліборобської партії[2].
Під час польсько-української війни захоплений в полон польськими військами у Тернополі[2]. У червні 1919 року розстріляний поляками у Львові[2]. В Україні у померлого залишилися дружина і двоє малих дітей[2].
В'ячеслав Липинський в некролозі в «Хліборобській Україні» назвав Евгена Любарського-Письменного «одним з видатніших українських еміґрантів передвоєнного часу» та «великим патріотом і кришталево чесною, незлобивою людиною»[2].
Примітки ред.
- ↑ Любарський-Письменний Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1390. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ а б в г д е ж и к Евген Любарський-Письменний / під ред. В'ячеслава Липинського // Хліборобська Україна. Збірник I. — Відень, 1920. — С. 120.
- ↑ Дмитришена О. С. Процес формування багатопартійності на Правобережній Україні на початку ХХ століття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. — Вінниця, 2014. — Вип. XXII. — С. 26.
- ↑ а б Виставка «Українські митці і Паризька школа. 1900-1939». Centre Anne de Kyiv. 14 травня 2017. Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ а б в Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. — Львів, 1910. — Вип. І : Справозданє за 1909 р.. — Число 41. — С. 33.
Джерела ред.
- Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. Київ, видавництво Марка Мельника. 2021.