Літера Е
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ
Ꚏ̆
Літери кирилиці

Е, е — літера абеток на кириличній основі, в українській сьома за ліком.

Історія ред.

Походить від букви   («єсть») церковнослов'янської абетки. До одного з варіантів цієї літери сходить і сучасна є. У глаголиці мала накреслення  . Кирилична е створена за зразком літери Ε, ε («епсилон») візантійського уніціалу.

Числове значення в кириличній цифірі 5, у глаголичній — 6.

Сучасна форма накреслення веде початок від «гражданського шрифту», де її було запроваджено замість церковнослов'янської.

Вживання ред.

Є в усіх абетках, створених на кириличній графічній основі.

В українській мові ред.

У сучасній українській мові нею позначають голосний звук переднього ряду середнього підняття. У наголошеній позиції вимовляється як [ɛ] (мед, темно), а в ненаголошеній — як звук [e], близький до [ɪ] (веселий — весело, село — села). Приголосні перед е не пом'якшуються. Для передачі м'якості приголосного перед [ɛ] ([e]) використовують літеру «є».

У морфологічній парадигмі е може чергуватися з і (камені — камінь, каміння; матері — матір, матір'ю; село — сіл): це явище пов'язане з процесом ікавізму.

Інше вживання ред.

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «сьомий» (до введення в абетку літери ґ мало значення «шостий»): пункт «е» розділу 2. При цифровій нумерації може вживатися як додаткова диференційна ознака, коли низка предметів має такий самий номер: шифр № 8-е і подібних.

В інших абетках ред.

У російській мові е позначає переважно йотований звук [je]. Існує багато слів-винятків (переважно пізніх запозичень), де е читається згідно з орфоепічною нормою як [e]: адекватный, альтернатива, анестезия, артерия, атеист, ателье, безе, бижутерия, бизнес, бутерброд, гофре, грейпфрут, гротеск, каре, пюре, регби, сеттер, шимпанзе, эссе; а також у багатьох неслов'янських власних іменах (Вольтер, Грей, Рей тощо).

Таблиця кодів ред.

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1045 0415 002025 00000100 00010101
Мала 1077 0435 002065 00000100 00110101
ISO 8859-5 Велика 181 B5 265 10110101
Мала 213 D5 325 11010101
KOI-8 Велика 229 E5 345 11100101
Мала 197 C5 305 11000101
Windows-1251 Велика 197 C5 305 11000101
Мала 229 E5 345 11100101
 
Літера — Е

Джерела ред.

Література ред.