Відкрити головне меню

ВживанняРедагувати

Є в усіх абетках, створених на кириличній графічній основі. За формою накреслення веде початок від «гражданського шрифту», де її було запроваджено замість церковнослов'янської.

В українській мовіРедагувати

У сучасній українській мові нею позначають голосний звук переднього ряду середнього підняття. У наголошеній позиції вимовляється як [ɛ] (мед, темно), а в ненаголошеній — як звук [e], близький до [ɪ] (веселий — весело, село — села). Приголосні перед е не пом'якшуються. Для передачі м'якості приголосного перед [ɛ] ([e]) використовують літеру «є».

Інше вживанняРедагувати

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «сьомий» (до введення в абетку літери ґ мало значення «шостий»): пункт «е» розділу 2. При цифровій нумерації може вживатися як додаткова диференційна ознака, коли низка предметів має такий самий номер: шифр № 8-е і подібних.

В інших абеткахРедагувати

Таблиця кодівРедагувати

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1045 0415 002025 00000100 00010101
Мала 1077 0435 002065 00000100 00110101
ISO 8859-5 Велика 181 B5 265 10110101
Мала 213 D5 325 11010101
KOI-8 Велика 229 E5 345 11100101
Мала 197 C5 305 11000101
Windows-1251 Велика 197 C5 305 11000101
Мала 229 E5 345 11100101
 
Літера — Е

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати