Діти Дюни (серіал)

«Діти Дюни Френка Герберта» (англ. Frank Herbert's Children of Dune) — трисерійний науково-фантастичний телевізійний мінісеріал, зі сценарієм від Джона Гаррісона[en] і режисурою від Ґрега Яйтанеса[en], заснований на романах Френка Герберта «Месія Дюни» (1969) та «Діти Дюни» (1976). Вперше транслювався у США 16 березня 2003 року, мінісеріал «Діти Дюни» є продовженням мінісеріалу 2000 року — «Дюна» (заснованого на однойменному романі Герберта 1965 року). Серіал був спродюсований каналом «Sci Fi Channel». «Діти Дюни» і її попередник — дві з трьох найбільш рейтингових програм, які коли-небудь транслювалися на «Sci Fi Channel». У 2003 році Діти Дюни отримали премію «Прайм-тайм Еммі за видатні спеціальні візуальні ефекти»[en], серіал також був номінований ще на три премії «Еммі».

«Діти Дюни Френка Герберта»
Frank Herbert's Children of Dune
Тип мінісеріал
Телеканал(и) «Sci Fi Channel»
Жанр пригоди, наукова фантастика, фентезідрама
Формат зображення 16:9 (1.78:1)
Формат звуку Dolby Digital
Тривалість серії 1 год ~30 хв
Тривалість 266 хв
Сценарист Джон Гаррісон[en]
Режисер Ґрег Яйтанес[en]
Ідея Френк Герберт
На основі Месія Дюни та Діти Дюни[en]
Френка Герберта
Оператор Артур Райнгарт[en]
Монтаж Гаррі Б. Міллер III
Продюсери Девід Р. Каппес
Джон Гаррісон[en]
Виконавчий продюсер Річард П. Рубінштейн
Майкл Д. Мессіна
Томаш Крейчі
У головних ролях
Композитор Браян Тайлер
Країна-виробник США США
Німеччина Німеччина
Місце зйомок Чехія
Мова оригіналу англійська
французька
Перша поява 16 березня 2003
Перший показ 16 березня 200326 березня 2003
Перший показ
українською
«Кіно»
Кількість сезонів 1
Кількість серій 3
Попередник Дюна (2002)
Посилання

СинопсисРедагувати

Минуло 12 років з тих пір, як Пол Муад'Діб Атрід, житель пустелі, задумав підкорити собі Імперію. За ці роки всі відомі планети потрапили під владу Пола. Але барон Харконнен — старий ворог Муад-Діба — не залишає надій скинути Атрідів. Тепер доля і життя Імперії залежать від дітей Пола. Майбутнє Дюни в руках його сина, що володіє надприродними здібностями.

У роляхРедагувати

Актор Роль
Алек Ньюман[en] Пол Атрід / Муад'Діб Пол Атрід / Муад'Діб
Джулі Кокс[en] Принцеса Ірулен[en] Принцеса Ірулен[en]
Едвард Аттертон[en] Дункан Айдаго Дункан Айдаго
Ієн Мак-Ніс[en] Владімір Харконнен[en] Барон Владімір Харконнен[en]
Барбора Кодетова[cs] Чані Чані
Стівен Беркофф[en] Стілґар[en] Стілґар[en]
Даніела Амавія[en] Аліа Атрід[en] Аліа Атрід[en]
Аліса Кріге Леді Джессіка Леді Джессіка
Сьюзен Сарандон Принцеса Венсесія[en] Принцеса Венсесія[en]
П. Г. Моріарті[en] Ґурні Галлек Ґурні Галлек
Джеймс Мак-Евой Лето II Атрід[en] Лето II Атрід[en]
Джессіка Брукс[en] Ганіма Атрід[en] Ганіма Атрід[en]
Джонатан Бруун Фарад'Н Фарад'Н
Рік Янґ Джавід Джавід
Мартін Мак-Дуґал Скайтейл Скайтейл
Якоб Шварц Отейм Отейм
Клара Іссова Лічна Лічна
Зюзана Ґайслерова[cs] Превелебна мати Могіям[en] Превелебна мати Могіям[en]
Карел Добрі Корба Корба
Джі Вільямс Біджаз Біджаз

РозробкаРедагувати

Придбавши телевізійні права на оригінальні шість романів Френка Герберта Дюна, виконавчий продюсер Річард П. Рубінштейн[en] уявив собі складний матеріал, адаптований у форматі мінісеріалу, як він зробив це раніше з серіалами «Протистояння» (1994) і «Лангольєри»[en] (1995) Стівена Кінґа. У 2003 році він сказав газеті «The New York Times»: "Я виявив, що між довгими, складними книгами й телевізійними мінісеріалами існує чудовий шлюб. Є книги, які просто неможливо втиснути у двогодинний фільм." Приблизно тоді ж, коли Рубенштейн вперше розробляв матеріал, президентка «Sci Fi Channel» Бонні Гаммер очолювала кампанію та просувала ідею, щоб канал регулярно випускав "блокбастерні-мінісеріали"[1]. Мінісеріалу «Дюна» було надане зелене світло у листопаді 1999 року[2]. «Дюна Френка Герберта», вийшла у 2000 році, і стала першим мінісеріалом каналу «Sci Fi Channel», за яким йшли: «Забрана Стівена Спілберга»[en] (2002), «Діти Дюни Френка Герберта» і Зоряний крейсер «Галактика»[en] (2003).[1]

Рубенштейн назвав свої два мінісеріали франшизи «Дюна» як "Наукова фантастика для людей, які зазвичай не люблять наукову фантастику", і припустив, що "Сага Дюни має тенденцію залучати жінок частково тому, що в ній є сильні жіночі персонажі"[1]. Акторка Сарандон погодилася, сказавши: "Одна з причин, по якій я завжди любила ці книги, полягала в тому, що ними управляли сильні жінки, що живуть поза правилами. Вона додала, що серія Дюни: "Дуже походить на те, що відбувається сьогодні у світі. Йдеться про небезпеки фундаменталізму та ідеї, що абсолютна влада розбещує"[1]. Сарандон сказала, про зоображення Венсіції[en]: "Завжди потішно грати розумного лиходія."[1]

АдаптаціяРедагувати

Після завершення виробництва першого мінісеріалу (і до його трансляції) канал «Sci Fi Channel» уклав контракт зі сценаристом/режисером Гаррісоном на написання сиквела. Ідея Гаррісона для наступної "частини" полягала в тому, щоб об'єднати наступні романи Френка Герберта Месія Дюни і Діти Дюни. Він говорив в інтерв'ю, що вважає обидва романи є двома частинами однієї й тієї ж історії, яка по суті завершує історію будинку Атрідів[3]. Трьохчастинний ~п'ятигодинний мінісеріал охоплює основну частину сюжету Месії Дюни (у першому епізоді), і Дітей Дюни (у другому та третьому епізоді)[4].

СаундтрекРедагувати

Саундтрек до мінісеріалу «Дюна Френка Герберта» 
Саундтрек-альбом
Композитор Браян Тайлер
Виконавець Браян Тайлер
Дата випуску 3 грудня 2003 року
Записаний 2003
Жанр Музика до мінісеріалу
Тривалість 77 хв
Мова англійська
Студія звукозапису Філармонічний оркестр міста Праги[en]
Лейбл «GNP Crescendo Records»[en]
Хронологія Телефраншиза «Дюна» від «Sci Fi Channel»
Попередній
 
Дюна
(2000)
Наступний
 

Саундтрек серіалу, що містить 36 треків, був написаний Браяном Тайлером протягом одного місяця і вважається однією з кращих саундтреків Тайлера. Ця музика була повторно використана у декількох театральних трейлерах, наприклад: Володар морів, Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа, Нокдаун, Панда Кунг-Фу, Золотий компас, Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа і Зоряний шлях.

Текст пісні "Inama Nushif" виконує Азам Алі. За словами Яйтанеса, Тайлер стверджував, що він склав тексти пісень разом з уривків фріменської мови, які з'являються у серії романів Дюна, і що назва перекладається як "Вона вічна". Однак тексти пісень насправді є переробленням тексту, опублікованого в Енциклопедії Дюни (1984), супутньої книзі, написаної не Гербертом.

Команда
  • Композитор: Браян Тайлер
  • Продюсер: Браян Тайлер
  • Виконавчий продюсер: Роберт Таунсон
  • Оркестр: Роберт Елхай, Дана Ніу та Браян Тайлер
  • Оркестр, записаний у Празі, Чехія
  • Дирижер оркестру: Адам Клеменс
  • Розробка: Джефф Вон
  • Празькі послуги звукозапису від Forte Music
  • Мікс: Джефф Вон та Браян Тайлер
  • Мастеред: Ерік Лабсон
  • Підготовка: Дана Ніу та Еріка Стоунрука
  • Світові ударні та струнні інструменти: Браян Тайлер
  • Лірика: Браян Тайлер
  • Дизайн обкладинки: Метью Джозефа Піка
  • Особлива подяка: Ґреґ Яйтанес, Френк Герберт, Браян Герберт, Річард П. Рубінштейн, Джон Гаррісон, Девід Каппес, Шеріл Тіано, Сем Шварц, Майкл Горфайн, Роберт Таунсон, Гаррі Міллер, Азам Алі, Крістофер Блет, Кеті Коулман, каналу Sci Fi, Роберт Елхай, Дана Ніу, Гарі Краузе, Джефф Вон, Лорі Сломка, Рой Кауфман, Томас Фінкелштайн, Білл Харріс, Джефф Сандерсон, Джефф Лайт, Стів Салані, Дон Пассмен, Ерік Лабсон, Данте Дауз, Марсі Тайлер, Тед Тайлер, Керолін Тайлер, Джилл Тайлер
Список композицій альбому Frank Herbert's Dune - Original Soundtrack From The Sci-Fi Channel Miniseries
# Назва Тривалість
1. «Summon the Worm»   3:49
2. «Dune Messiah»   2:40
3. «Main Title (House Atreides)»   1:36
4. «The Revolution»   2:01
5. «Fear is the Mind Killer»   2:44
6. «The Arrival of Lady Jessica»   3:08
7. «Leto Atreides II»   2:45
8. «Inama Nushif (Montage)»   3:51
9. «War Begins»   1:08
10. «Battle of Naraj»   3:15
11. «Rya Wolves»   1:33
12. «I Have Only Now»   3:12
13. «The Impossible Wager»   3:00
14. «Face Dancer»   1:02
15. «The Throne Of Alia»   1:20
16. «Trap The Worm»   3:03
17. «Salusas Secundus»   1:04
18. «The Jihad»   2:02
19. «The Ring Of Paul»   3:50
20. «Exiles»   1:28
21. «Sins Of The Mother»   1:24
22. «Irulan Is Regret»   1:11
23. «My Skin Is Not My Own»   0:23
24. «Reunited»   2:28
25. «The Golden Path»   2:09
26. «Child Emperor»   1:18
27. «Sign Of The Bene Gesserit»   2:08
28. «The Preacher At Arrakeen»   2:32
29. «The Dessert Journey»   1:35
30. «The Ghola Duncan»   1:37
31. «Leto And Ghanima»   1:16
32. «The Fremen Qizarate»   1:42
33. «Farewell»   3:25
34. «Children Of Dune»   1:16
35. «Horizon»   1:35
36. «End Title»   1:31
1:17:08

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Berger, Warren (16 березня 2003). Cover Story: Where Spice of Life Is the Vital Variety. The New York Times. Процитовано 26 січня 201-. 
  2. Bernstein, Paula (19 листопада 1999). Sci-Fi doing Dune mini. Variety. Процитовано 21 лютого 2019. 
  3. Fritz, Steve (4 грудня 2000). DUNE: Remaking the Classic Novel. Cinescape.com. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 14 березня 2010. 
  4. Asher-Perrin, Emmet (September 19, 2017). SyFy's Children of Dune Miniseries Delivers On Emotion When Philosophy Falls Flat. Tor.com. Процитовано February 20, 2019. 

ПосиланняРедагувати