Діно Ґранді

італійський політик

Діно Ґранді (італ. Dino Grandi; 4 червня 1895, Мордано, провінція Болонья — 21 травня 1988, Болонья) — італійський політик, фашист, організатор повалення Муссоліні.

Діно Ґранді
італ. Dino Grandi
Bundesarchiv Bild 102-00160, Dino Grandi.jpg
Ім'я при народженні італ. Dino Grandi
Народився 4 червня 1895(1895-06-04)[1][2][3]
Мордано, Провінція Болонья, Емілія-Романья, Королівство Італія
Помер 21 травня 1988(1988-05-21)[1][2][3] (92 роки)
Болонья, Італія
Поховання цвинтар Чертозаd
Країна Flag of Italy (1946–2003).svg Італія[4]
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, дипломат, адвокат
Alma mater Болонський університет
Науковий ступінь лауреат[d][5]
Знання мов італійська[1]
Учасник Перша світова війна
Членство Велика фашистська рада
Титул граф[d]
Посада Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], minister of Justice of the Kingdom of Italyd, посол, член Палати депутатів Королівства Італії[d][6], член Палати депутатів Королівства Італії[d][6], член Палати депутатів Королівства Італії[d][6], член Палати депутатів Королівства Італії[d][6] і Національний радник Палати фасцій та корпораційd[6]
Партія Національна фашистська партія
Нагороди
Орден Пія ІХ орден Трьох зірок орден Білого Орла орден Святих Маврикія та Лазаря орден Корони Італії Вищий орден Святого Благовіщення медаль «За військову доблесть» Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти

БіографіяРедагувати

Вивчав економіку і право в Болонському університеті, закінчив його в 1919 році (з перервою на військову службу під час 1-ї світової війни). Після цього став адвокатом в місті Імола. Познайомився з Муссоліні ще в 1914 році. Увійшов в рух чорнорубашників, був одним з перших 38 фашистських депутатів в Італії. Входив до числа «квадрумвірів», що вели марш на Рим в 1922 році.

Після приходу до влади фашистів займав посади секретаря міністерства внутрішніх справ, потім (1929—1932) — міністра закордонних справ, в 1932—1939 роках — посол у Великій Британії, з 1939 року — міністр юстиції. За заслуги король присвоїв йому титул графа Мордано. Був Президентом Палати фасцій і корпорацій з 26 червня 1939 по 2 серпня 1943 року.

У 1943 році, перед обличчям неминучої поразки Італії у 2-й світовій війні, Ґранді організував засідання Великої фашистської ради, який усунув Муссоліні від влади (19 голосів за відсторонення проти 7). Відразу ж після цього була розпущена фашистська партія, і Гранді, втративши партійни посади і посади в уряді, повністю втратив вплив в країні. Заочно засуджений до страти судом Італійської соціальної республіки, створеної за підтримки гітлерівців. У серпні 1943 року втік до Іспанії, потім жив в Португалії (1943—1948), а до кінця 1960-х — в Бразилії. В кінці життя повернувся в Італію.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати