Дімітріос Тофалос

грецький важкоатлет

Дімітріос Тофалос (грец. Δημήτριος Τόφαλος; нар. 14 квітня 1884, Патри, Греція — пом. 15 листопада 1966[2] Патри[3]) — грецький важкоатлет, багаторазовий чемпіон Греції, чемпіон Олімпійських ігор, дворазовий рекордсмен світу, чиє ім'я в першій половині XX століття увійшло до грецької мови як синонім огрядного/сильного чоловіка (τόφαλος)[4].

Дімітріос Тофалос
Dimitros.jpg
Загальна інформація
Громадянство Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Народження 14 квітня 1884(1884-04-14)[1]
Патри, Архіпелаг, Османська імперія
Смерть 15 листопада 1966(1966-11-15) (82 роки)
Патри, Municipality of Patrasd
Поховання First Cemetery of Patrasd
Спорт
Вид спорту важка атлетика
Команда Panachaiki G.E.d
Участь і здобутки

ЖиттєписРедагувати

Дімітріос Тофалос народився в місті Патри в 1884 році. Був старшим з трьох дітей в родині торговця виноградом[5] У школі вчився не надто успішно, але дужого й міцного хлопчика полюбляли вчителі за його добрий характер. У 16-річному віці кремезний підліток важив уже 102 кг. 1899 року Тофалос вступив до заснованого 1891 року[6] спортивного клубу Панахаїкі (Пан-ахейський — Παναχαϊκή) й одразу ж підняв вагу 94 кг.

Незважаючи на свій фізичний недолік (одна рука була менше іншої, що було результатом нещасного випадку, що стався з ним у віці 12 років), Дімітріос Тофалос здобув величезну кількість перемог у важкій атлетиці і став знаменитим у Греції та за її межами. В 1901 році, на чемпіонаті Греції, він став срібним призером. Згодом Тофалос став багаторазовим чемпіоном Греції. 1904 року він встановив світовий рекорд. У загальній складності, у важкій атлетиці, він завоював 140 призів.

На Позачерговій ОлімпіадіРедагувати

 
Дімітріос Тофалос (№ 700) переможець Олімпіади 1906 року, стоїть за срібним призером австрійцем Йозефом Штайнбахом (№ 872).

У 1904 році грецькі вболівальники Тофалоса зібрали гроші, щоб забезпечити йому поїздку на Літні Олімпійські ігри 1904 року до американського Сент-Луїса. Однак ще не покинувши Європу, Тофалос тяжко захворів та опинився в лікарні в Антверпені. На Позачергових літніх Олімпійських ігор 1906 року в Афінах, Тофалос став золотим призером. При цьому, піднявши з третьої спроби 142 кг, він побив свій же, встановлений в 1904 році, світовий рекорд. Після повернення до рідного міста, 6 тисяч його земляків зустрічали Дімітріоса Тофалоса на залізничній станції. Його світовий рекорд не був побитий до 1914 року[7]. Однак його олімпійська біографія не мала продовження у зв'язку з обставинами, не залежними від Тофалоса: програма Літніх Олімпійських ігор 1908 року в Лондоні не включала в себе важку атлетику.

Професійний борець в СШАРедагувати

Дімітріос Тофалос виїхав до США. Почалася його кар'єра у вільній боротьбі (кетч). Примітно, що одночасно почалася його музична кар'єра як тенора. У вільній боротьбі він завоював в цілому 251 приз. Знаменним став його поєдинок з чемпіоном світу Френком Готчем. У ході поєдинку, Готч зламав йому руку, однак Тофалос продовжив поєдинок до завершення.

Слід зазначити, що Тофалос повернувся до Греції в 1912 році після оголошення мобілізації з початком Балканських воєн. Скоріш за все, він був прийнятий в армію і взяв участь у військових діях[5]. Згодом він став менеджером і тренером, також народженого в Греції, рестлера Джима Лондоса, що став в 1938 році чемпіоном світу у важкій категорії. Тофалос також був обраний президентом нью-йоркського грецького спортивного клубу Гермес[8]. Згідно з деякими джерелами, в довоєнні роки, генштаб грецької армії використовував Тофалоса як шпигуна, в його поїздках, особливо до Туреччини та Італії[9].

У 1952 році, завершивши свою кар'єру і будучи відомим, Дімітріос Тофалосповернувся в рідні Патри, де прожив до кінця свого життя.

Пам'ятьРедагувати

 
Могила Дімітріса Тофалоса на Першому кладовищі Патр

Муніципалітет Патр назвав ім'ям Тофалоса одну з вулиць міста, а також дав його ім'я критому стадіону у кварталі Бозаїтіка[10].

ДжерелаРедагувати

  • Κώστας Α. Κοκκοβίκας, Αχαΐα. Περί αθλητικού παρελθόντος, έκδοση: Ακτίνα. Επικοινωνία-Προβολή. Μονοπρόσωπη ΕΠΕ, Πάτρα 2004
  • Πέτρος Λινάρδος, Η Σμύρνη του Πανιώνιου, Οι φίλοι των τεχνών, Νέα Σμύρνη 1998. ISBN 960-86238-0-4
  • Νίκος Ε. Πολίτης, Ο Πατραϊκός αθλητισμός, Τόμος Β, Από την εποχή του Τόφαλου ως την ίδρυση της Παναχαϊκής, Αχαϊκές εκδόσεις, Πάτρα 1997. ISBN 960716492X
  • Νίκος Ε. Πολίτης, Ο Πατραϊκός αθλητισμός, Τόμος Α, Η πρώτη δεκαετία 1891—1900, Αχαϊκές εκδόσεις, Πάτρα 1994. ISBN 9607164911

ПриміткиРедагувати

  1. https://web.archive.org/web/20200418073957/http://www.sports-reference.com/olympics/athletes/to/dimitrios-tofalos-1.html
  2. Μακεδονία, 16 Νοεμβρίου 1966. Αναφέρεται ότι «απέθανε σε ηλικία 82 ετών». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2019. 
  3. Φύλλο εφημερίδα «Έθνος» της 16 Νοεμβρίου του 1966, σελ. 1: «Πέθανε ο θρυλικός Ολυμπιονίκης Τόφαλος»
  4. Γεωργίου Δ. Μπαμπινιώτη, Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας, Αθήνα 2008, σελ. 1783. ISBN 978-960-89751-6-3
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019. 
  6. Politis, N.G. (1994). Sports in Patras, Tome A, The first decade 1891-1900. Patras: Achaikes Ekdoseis. ISBN 960-7164-91-1. 
  7. Βιογραφίες — Δημήτριος Τόφαλος. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019. 
  8. Αθλητική Ηχώ, Δευτέρα 1 Οκτωβρίου 1945
  9. Δημήτρης Τόφαλος, ο αρσιβαρίστας Ολυμπιονίκης που έγινε συνώνυμο του θηριώδους ανθρώπου. «Κατέκτησε» την Αμερική ως παλαιστής με 251 έπαθλα και υπήρξε κατάσκοπος της Ελλάδας σ…. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019. 
  10. Κλειστό Πάτρας «Ολυμπιονίκης Δημήτρης Τόφαλος». Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019. 

ПосиланняРедагувати