Дімітріе Боґос
Дімітріє Богос (14 липня 1899, Грозешті, Бессарабська губернія — 14 травня 1946, Бухарест, Румунія) — румунський політик, офіцер, юрист і публіцист;[1] міністр в уряді Таке Йонеску та мер Кишинева між 1932—1933 роками.
| Дімітріе Боґос | |
|---|---|
| рум. Dimitrie Bogos | |
.jpg) | |
| Народився |
14 червня 1889 Грозешть, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 травня 1946 (56 років) Бухарест, Румунія |
| Країна |
 Румунія |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Знання мов | румунська |
| Посада | член Палати депутатів Румунії[d], prefectd і мер міста |
| Партія | Національна молдавська партія |
| Конфесія | православ'я |
Життєпис ред.
Дімітріє Богос народився 14 червня 1889 року в селі Грозешті Бессарабської губернії Російської імперії. Закінчив духовну семінарію в Кишиневі та юридичний факультет Варшавського університету (1914). Він брав участь у створенні Гуртка молдавських студентів «Deşeptarea» в Києві та Одесі, заснованого в 1908 році Даніелем Чугуряну, Штефаном Чобану, Алексеєм Матеєвичем, Симеоном Мурафою, Штефаном Беречетом та іншими, президентом якого було обрано Даніела Чугуряну. Брав участь у Першій світовій війні, у роботі Конгресу молдовських військових. Відразу після військового з'їзду 20 жовтня 1917 р. він почав дбати про організацію молдовських збройних сил між Прутом і Дністром.[2]
На першому засіданні Крайової ради 21 листопада 1917 р. був делегатом Молдовського військового комісаріату. Його не атестували, але в результаті досвіду, отриманого в царській армії, він був призначений на посаду начальника Генерального штабу.[2]
Після об'єднання Бессарабії з Румунією він був призначений префектом міжвоєнного повіту Лапушна (1918—1920), потім директором Міністерства внутрішніх справ Бессарабії та міністром Бессарабії між 5 і 19 січня 1922 року в уряді Таке Йонеску.[2]
У 1932—1933 роках був мером Кишинева. Потім був обраний депутатом у трьох законодавчих органах парламенту Румунії від Національної селянської партії.[2]
Він публікував статті в різних журналах і газетах, особливо у Viața Bessarabiei.[2]
Він написав історичну працю про Бессарабію під назвою «La raspântie». Молдова від Дністра в 1917—1918 роках, видана в Кишиневі 1924 року.
Після російського вторгнення влітку 1940 року він знайшов притулок у Бухаресті, де й помер 14 травня 1946 року. Його поховали на кладовищі Генча, потім перенесли до сімейного склепу на кладовищі Черніка, де він спочиває зі своїми братами.
Джерела ред.
- La răspântie: Moldova de la Nistru 1917—1918, Întreprinderea Editorial-Poligrafică Știința, Chișinău, 1998, 222 p (reeditare)[1]
- Dimitrie Bogos, United States of Europe, Warsaw
Посилання ред.
Посилання ред.
| У Вікіджерелах є |
- Мери міста Кишинева Arhivat