Відкрити головне меню

Андрій Степанович Ділай (нар. 13 жовтня 1958, Сокаль, Львівська область) — радянський та український футболіст, захисник та опорний півзахисник.

Ф
Андрій Ділай
Особові дані
Повне ім'я Андрій Степанович
Ділай
Народження 13 жовтня 1958(1958-10-13) (61 рік)
  Сокаль, Львівська область, УРСР
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство українець
Позиція захисник, опорний півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Сокаль)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979 СРСР «Говерла» (Ужгород) 35 (2)
1980—1981 СРСР «Спартак/Прикарпаття» (І.-Ф.) 64 (0)
1981—1986 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 147 (3)
1987—1988 СРСР «Колос» (Нікополь) 49 (2)
1988 СРСР «Ворскла» 18 (0)
1989 СРСР «Зірка» (Кіровоград) 18 (0)
1989—1991 СРСР «Колос» (Нікополь) 88 (1)
1992 Україна «Зірка» (Кіровоград) 14 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ЖиттєписРедагувати

Андрій Ділай народився 13 жовтня 1958 року в місті Сокаль Львівської області. Вихованець місцевої ДЮСШ, перший тренер — Я.Цимборський.

Розпочав кар'єру футболіста в 1978 році в аматорському клубі «Механізатор» (Іршава). А вже наступного року потрапив до складу друголігової ужгородської ««Говерли»», в складі якого відіграв 35 матчів та відзначився 2-ма голами. З 1980 по 1981 роки захищав кольори івано-франківського «Спартака» (наступного сезону команду було перейменовано в «Прикарпаття»), в складі якого в першій лізі зіграв 64 матчі, ще 8 матчів у складі клубу провів у кубку СРСР.

В 1981 році був переведений до складу команди вищої ліги чемпіонату СРСР, дніпропетровського «Дніпра». В складі дніпропетровського клубу дебютував 8 серпня 1981 року в виїзному матчі 24-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти одеського «Чорноморця». Дніпропетровська команда в тому матчі здобула перемогу з рахунком 1:0. Андрій вийшов на поле на 75-ій хвилині замість Анатолія Оленьова[1]. Дебютним голом у дніпропетровській команді відзначився 25 червня 1983 року в домашньому матчі 15-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти донецького «Шахтаря». В цьому матчі перемогу здобула дніпропетровська команда з рахунком 3:2. Ділай вийшов на поле в стартовому складі команди та відіграв увесь матч, а на 35-ій хвилині відзначився голом[2]. В дніпропетровському «Дніпрі» виступав на позиції опорного півзахисника, але при цьому міг й організувати атаку своєї команди. На момент переходу в «Дніпро» команда була аутсайдером вищої ліги. Проте допоміг команді дійти до 1/4 фіналу Кубку чемпіонів. В 1983 році відзначився 7-ма результативними переачами, при чому три з них виконав 10 вересня в домашньому матчі проти вільнюського «Жальгіріса» (3:1)[3]. Покинув клуб у 1986 році разом з тодішнім головним тренером, Володимиром Ємцем. За період свого перебування в Дніпропетровську в чемпіонаті СРСР зіграв 147 матчів та забив 3 м'ячі, ще 25 матчів у складі дніпропетровців зіграв у кубку СРСР та 7 матчів у єврокубках.

З 1987 по 1988 роки виступав у складі першолігового нікопольського «Колоса». За час свого перебування в Нікополі в чемпіонатах України зіграв 49 матчів та відзначився 2-ма голами, ще 4 матчі в складі «Колоса» зіграв у кубку СРСР. У 1988 та 1989 роках виступав в складі «Ворскли» (18 матчів) та «Зірки». В 1989 році знову повернувся до Нікополя, в складі «Колоса» (до 1991 року) в чемпіонатах України зіграв 88 матчів та відзначився 1 голом, ще 5 матчів провів у складі «Колоса» в кубку СРСР.

Сезон 1991/92 років провів в Угорщині.

В 1992 році перейшов до клубу з Перехідної ліги чемпіонату України, кіровоградської «Зірки». 11 квітня 1992 року дебютував у складі кіровоградської команди в виїзному матчі 2-го туру підгрупи 1 перехідної ліги чемпіонату України проти харківського «Олімпіка». Харківський клуб здобув перемогу з рахунком 3:1. Андрій вийшов на поле в тому поєдинку в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[4]. Протягом свого перебування в «Зірці» зіграв 14 матчів.

Завершив активну кар'єру гравця в сезоні 1993/94 років виступами в сокальському «Хіміку». У складі цього клубу зіграв 1 поєдинок у кубку України.

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати