Юрій-Станіслав Дідушицький

(Перенаправлено з Дідушицький Юрій Станіслав)

Дідушицький Юрій-Станіслав (1670 — 6 вересня 1730, Львів) — шляхтич руського походження, державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, дипломат. Представник спольщеного руського роду Дідушицьких. Граф, титул надав король Август ІІ.[1]

Юрій-Станіслав Дідушицький
Юрій-Станіслав Дідушицький.jpg
Юрій-Станіслав Дідушицький, портрет
Народився 1670(1670)
Помер 6 вересня 1730(1730-09-06)
Львів
Поховання Костел єзуїтів
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Національність русин (українець)
Діяльність письменник
Посада Ловчий великий коронний, Q11743102?, Конюший великий коронний і староста жидачівськийd
Рід Дідушицькі
Батько Франциск Дідушицький
У шлюбі з Маріанна Тереза із Замойських
Герб Сас Дідушицьких

ЖиттєписРедагувати

 
Юрій і Маріанна Дідушицькі, надгробний портрет

Посади: староста жидачівський з 1694 року, конюший великий коронний, ловчий великий коронний (1703 р.). Син подільського воєводи Франциска Яна Дідушицького і Зофії з Яблоновських гербу Прус ІІІ, сестри великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського,[2] який став його хресним батьком.[3] Був львівським послом на конвокаційний сейм 1696 року після смерти короля Яна ІІІ Собеського.
Автор політичних трактатів «Про елекцію польських королів», «Обсервації до коней і стад польських», «Латинська мова до Фрідріха Августа саксонського».
Під час дипломатичної подорожі до Риму отримав реліквії (мощі) св. Бенедикта, які помістили 1753 року у спеціально збудованій каплиці при костелі Петра і Павла єзуїтів у Львові, де він був похований (був мармуровий надгробок його та дружини Маріанни Терези (†1751, щлюб уклали 1704 року), доньки Марціна Замойського[4] із Замойських).

1740 року було проведено реставрацію костелу єзуїтів Львова його та дружини коштом.[5]

Його улюблений маєток — Цуцулівці (тепер Вільхівці поблизу Жидачева). Тут він заснував містечко, розбудував його.

ПриміткиРедагувати

  1. Dzieduszyccy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Jabłonowscy (01) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Kronika domowa Dzieduszyckich… — С. 120.
  4. Zamoyscy (02) Архівовано 27 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925. — S. 86. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати