Дідух Володимир Євгенович

Володи́мир Євге́нович Ді́дух (25 березня 1937(1937-03-25), Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 8 липня 2016(2016-07-08)) — український співак (баритон), лауреат Шевченківської премії 1985 року — за концертні програми 1982—1984 років[1], 1987 — народний артист УРСР.

Дідух Володимир Євгенович
Зображення
Народився 25 березня 1937(1937-03-25)
Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 8 липня 2016(2016-07-08) (79 років)
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність співак
Alma mater Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985

Народний артист УРСР

БіографіяРедагувати

Народився 25 березня 1937 року в селі Іванківці, тепер Хмельницький район, Хмельницька область, Україна. 1963 року закінчив Хмельницьке музичне училище.

У 1963—1966 роках — в Капелі бандуристів УРСР, з 1966 — у складі чоловічого вокального квартету «Явір» і до 2010-х — разом з Валентином Реусом.

1982 року в складі колективу виступає у Афганістані, виступи відбувалися в Угорщині, Польщі, Німеччині, Словаччині, Монголії, 1983 колектив в Монреалі, бере участь у Міжнародній торговій виставці «Людина і її світ» — 54 концерти.

1986 року «Явір» виступав на сцені будинку культури у Прип'яті та інших пунктах 30-кілометрової Чорнобильської зони — близько 80-ти концертів, озвучував фільм «Два кольори часу» про цю трагедію. Володимир Дідух має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Під час виступу перед ліквідаторами квартет втратив голос — неможливо виступати в респіраторах, а всі слухаючі сиділи в масках.

1989 року в складі «Явора» бере участь у фольклорному фестивалі «Фольклорама 89» у Вінніпегу. 1991 — Канадсько-Американське турне по 32-х містах. Того ж року ювілейний концерт у палаці «Україна» до 25-річчя колективу.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня.

  Зовнішні аудіофайли
  Квартет «Явір»
  Явір і яворина

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Шевченківський комітет
  • Іванківці[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Енциклопедія сучасної України
  • Балтянський М. Любить, тому й співає // Робітн. газ. — 2002. — 26 берез.
  • Бурбан В. Яворове поліття Володимира Дідуха // Культура і життя. — 2002. — 27 берез.
  • Гілка «Яворова» // Кульбовський М. З поділ. кореня.-Хмельницький, 1999. — С. 93-96.
  • Дідух Володимир Євгенович // Мистецтво України: бібліограф. довід. — К., 1997. — С. 206.
  • Дідух Володимир Євгенович // Митці України: енциклопед. довід. — К., 1992. — С. 214.
  • Дідух Володимир Євгенович // Шевченківські лауреати 1962—2001: енциклопед. довід. — К.,2001. — С. 141.
  • Логвиненко О. Стоїть явір над водою // Літ. Україна. — 2010. — 17 черв. — С.8
  • Мокренко А. Стоїть явір над водою // Рад. Україна. 1984, 8 лют.; Токарев Ю. Ґрунт для «Явора» // КіЖ. 1984, 5 серп.
  • Рікельс Г. Наш земляк з «Явора» // Рад. Поділля. — 1982. — 19 верес.

ПосиланняРедагувати