Дігул

річка в Індонезії

Дігул (нід. Digoel, індонез. Sungai Digul) — річка довжиною 525 км, на острові Нова Гвінея, протікає в південній частині території провінції Папуа в Індонезії. Впадає в Арафурське море.

Дігул
Digul.png
Дельта річки Дігул. Знімок НАСА
Karte Neuguinea.png
Річка Дігул на мапі острова Нова Гвінея
7°07′ пд. ш. 138°42′ сх. д. / 7.117° пд. ш. 138.700° сх. д. / -7.117; 138.700
Витік гори Маоке,
хребет Джаявіджая,
г. Пунчак-Мандала
• координати 4°40′55″ пд. ш. 140°20′03″ сх. д. / 4.682167° пд. ш. 140.3342056° сх. д. / -4.682167; 140.3342056
висота, м ~3000 м
Гирло Арафурське море
• координати 7°07′10″ пд. ш. 138°39′11″ сх. д. / 7.11944° пд. ш. 138.65306° сх. д. / -7.11944; 138.65306
висота, м м
Похил, м/км 9,2 м/км
Басейн Арафурське море
Країни: Індонезія Індонезія
Регіон Папуа
Довжина 525 км
Площа басейну: 23 000 км²
Середньорічний стік 1 600 м³/с
Притоки: права: Саув[1]
CMNS: Дігул у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Витік річки починається на південних схилах гір Маоке, в районі хребта Джаявіджая, північні схили гори Пунчак-Мандала (4760 м). Тече спершу на схід, при витоку з гір, повертає на південь, а потім в нижній течії повертає на захід і впадає в Арафурське море. Протягом більшої частини своєї довжини, в середні і нижній течії, річка протікає головним чином широкою, здебільшого заболоченою низовиною в дуже звивистому руслі, а в гирлі утворює велику дельту, через яку і впадає у море поблизу острова Йос-Сударсо (нід. Yos Sudarso, Dolok). Повноводна протягом усього року, сильно розливається після дощів в горах. Середня витрата води — близько 1 600 м³/с. Річка судноплавна на ділянці близько 350 км, від міста Танагмераг до самого гирла.

У верхів'ї протягом 100 км (гори Маоке), річка характеризується бурхливою течією, великими ухилом (до 26 м/км), тече у глибокій вузькій долині з характерними процесами розмивання русла. В середній і нижній течії, після виходу на рівнину, долина її розширюються, течія сповільнюється, ухил суттєво зменшується і становить на цій ділянці в середньому 0,9 м/км.[2][3]

У верхів'ях річки, поблизу Тана Міра з 1928 по 1942 роки був розташований голландський табір Бовен-Дігул[en] в якому були інтерновані індонезійські націоналісти і комуністи. В даний час регентство Бовен-Дігул назване на честь річки.

Населенні пунктиРедагувати

На річці розташовані головні міста та річкові порти: Танагмераг, Баде, Мапі.

Фауна і флораРедагувати

В річці Дігул станом на 1982 рік було знайдено понад 30 видів риб.[4] За інших представників тваринного світу цієї області, значною мірою недоторканої, практично нічого не відомо.

У широких заболочених заплавах річки багато очеретяних боліт, оточених лісами з сагових і мангрових пальм нипа. У гирлі і вздовж низинних берегів ростуть мангрові ліси.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. «Upper Digul Survey», с. 1
  2. Нова Гвінея. Внутрішні води.
  3. Океанія. Внутрішні води.
  4. G.R. Allen, M. Boeseman: A collection of freshwater fishes from western New Guinea with descriptions of two new species (Gobiidae and Eleotridae). In: Records of the Western Australian Museum. 10, Nr. 2, 1982, S. 67–103.
  5. Меланезія. Російське географічне товариство (рос.)

ПосиланняРедагувати