Петриненко Діана Гнатівна
Діа́на Гна́тівна Паливода, у шлюбі Петрине́нко (8 лютого 1930, Білоусівка поблизу Драбова, Черкащина — 17 листопада 2018[1]) — українська співачка (сопрано) та викладач музики. Народна артистка СРСР (1975). Лауреатка Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972). Лауреатка Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Відні (1959).
| Петриненко Діана Гнатівна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Основна інформація | |||||
| Дата народження | 8 лютого 1930 | ||||
| Місце народження | c. Білоусівка, Драбівський район, Прилуцька округа, Українська СРР, СРСР | ||||
| Дата смерті | 17 листопада 2018 (88 років) | ||||
| Місце смерті | Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Громадянство | СРСР і Україна | ||||
| Національність | українка | ||||
| Професія | педагог | ||||
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||||
| Відомі учні | Голенко Майя Федорівна | ||||
| Співацький голос | сопрано | ||||
| Інструменти | вокал (сопрано) | ||||
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Діти | Тарас Петриненко | ||||
Життєпис ред.
Народилася 8 лютого 1930 року в селі Білоусівці (тепер Драбівського району Черкаської області). Брат Іван (1924—2004) — український співак і педагог. Закінчила Київське музичне училище та Київську консерваторію (1955), клас професора М. Єгоричевої.
Була одружена з українським журналістом і музикантом Гаринальдом Петриненком. Син, Тарас Петриненко — український музикант, співак, композитор, поет.
В останні роки життя перенесла інсульт, була прикута до ліжка. Померла 17 листопада 2018 року на 89-му році життя[2]. Міністерство культури України висловило співчуття з приводу смерті видатної співачки[3]. Похована 20 листопада 2018 року на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка 42а)[4] (50°25′17″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.4214139° пн. ш. 30.5078139° сх. д.).
Творчість ред.
В 1958—1961 роках — аспірантка Київської консерваторії. У 1955—1958 — солістка (сопрано) Державної хорової капели «Думка», в 1962—1988 роках — солістка Київської філармонії. Професор з 1991 року. Гастролювала у США, Канаді, Італії, Франції, Японії, Угорщині, Фінляндії, Югославії.
.jpg)
Серед учнів — Людмила Монастирська, В'ячеслав Базир, Н. Мойсеєва, Алла Пригара, М. Тищенко, Єлизавета Ліпітюк, К. Швидка, В. Іванченко, С. Шуст.
У концертних програмах Діани Петриненко — вокальні твори М. Лисенка, Д. Січинського, Я. Степового, К. Стеценка, С. Рахманінова, М. Глінки, В. А. Моцарта, Й. Гайдна, Л. Бетховена. Дж. Верді, О. Білаша, Г. Майбороди, Ю. Мейтуса.
Виконувала партії сопрано в 9-й симфонії Л. Бетховена, ораторії «Пори року» Й. Гайдна, «Реквіємі» В. А. Моцарта, кантаті «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, виконувала українські та російські народні пісні, арії з опер. З особливою виразністю співала українські народні пісні та романси українських композиторів.
Записала на грамплатівки такі українські народні пісні, як «Глибока кирниця», «Ой лугом іду, голосок веду», «Чотири воли пасу», «Чи я вплила», «Ой піду я до млина» та ін., а також романси Лисенка («Садок вишневий коло хати»), Заремби («Не тополю високую», «Утоптала стежечку»), Ревуцького, арії з опер українських композиторів.
Відзнаки ред.
- Народна артистка УРСР (1970)[5]
- Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1972)
- Народна артистка СРСР (1975)
- Орден княгині Ольги III ступеня[6]
Кінострічки ред.
- 1983 — ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ, Укртелефільм, Фільм-концерт за участі Діани Петриненко.
Пам'ять ред.
- В Черкасах існує провулок Діани Петриненко.
Примітки ред.
- ↑ Померла відома українська оперна співачка. Експрес онлайн (uk-UA) . Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Померла відома оперна співачка /УНН, 18.11.2018/
- ↑ Пішла з життя видатна оперна діва Діана Петриненко /Міністерство культури України, 18.11.2018/. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
- ↑ Сайт Національної музичної академії. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Померла співачка Петриненко: Оперна співачка Петриненко пішла з життя. Цензор.НЕТ. 18 листопада 2018.
- ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2005 року № 202/2005 «Про нагородження Д. Петриненко орденом княгині Ольги»
Джерела ред.
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
- Олійник Б. Пісня серця // Зоря Полтавщини. — 1962. — 3 лютого
- Гоян Я. Пісенна колиска // Рад. Україна. — 1980. — 8 лютого.
- Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І. М. — К., 2011.
- В журналі «Перець» № 3 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений співачці.[1]
Посилання ред.
- Петриненко Діана Гнатівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 165
- Петриненко Діана Гнатівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 97.
- Біографія — Золотий фонд української естради
- Бондарчук П. М. Петриненко Діана Гнатівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 183. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- https://www.pisni.org.ua/persons/2391.html
- https://knmau.com.ua/vidkryttya-memorialnoyi-doshky-na-chest-diany-petrynenko/
- ↑ Журнал перець 1980 03. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2021.