Дяченко Федір Трохимович

Федір Трохимович Дяченко (нар. 16 червня 1917(19170616), Бетяги — пом. 8 серпня 1995, Ленінград) — один з найрезультативніших снайперів часів II СВ, Герой Радянського Союзу.

Федір Трохимович Дяченко
CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Федір Дяченко.jpg
Загальна інформація
Народження 16 червня 1917(1917-06-16)
Бетяги
Смерть 8 серпня 1995(1995-08-08) (78 років)
Ленінград
Поховання Ковальовське кладовищеd
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Військова служба
Роки служби 1942—1962
Приналежність УРСР
Вид ЗС Прапор Радянської армії Радянська армія, СВ
Рід військ Стрілецькі війська
Формування 72-а стрілецька дивізія
Війни / битви Друга Світова війна:
Битва за Ленінград
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Червоної Зірки Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль за видатну службу в Збройних силах (США)

ЖиттєписРедагувати

Народився в Бетягах, нині Глобинського району, на Полтавщині. До 1939-го року, закінчивши місцеву школу, працював у рідному селищі. Згодом виїхав на заробітки до Норильську де його і застав початок війни. 7 січня 1942-го місцевим військоматом був призваний до лав РСЧА. Після навчання та отримання військової спеціальності, від серпня 1942-го, у складі 187-го полку 72-ї дивізії, перебував на Ленінградському фронті. Того ж року, 29 вересня, відкрив свій снайперський залік. Загалом на особистому рахунку Федора Дяченка 423-и знищені супротивники.

В січні 1944-го отримав поранення уламком снаряду, після госпіталізації та лікування вже не зміг повернутися до дієвої армії. Натомість, закінчивши курси, був призначений парторгом батальйону Ленінградського військового училища зв'язку.

Після війни оселився в Ленінграді. Служив у військових училищах і військовому комісаріаті Кіровського району. Від 1962-го майор запасу. Працював старшим інженером на Кіровському заводі. Помер 8 серпня 1995-го року. Похований на Ковалівському цвинтарі в Санкт-Петербурзі.

ПосиланняРедагувати