Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Батько Дюли — родовитий аристократ Ференц Чеснекі, мати — Марія Ханджак, дочка багатого торговця зерном. Після закінчення Першої світової війни більшість сімейних маєтків були конфісковані сербським урядом. Дюла рано виявив схильність до літератури і поезії. Крім рідної угорської, володів німецькою, італійською та хорватською. Під час навчання у військовій школі в Італії перевів на угорську мову кілька поем Габріеле д'Аннунціо.

У 1940 як офіцер резерву угорської армії взяв участь у ре-анексії Північної Трансільванії. Нагороджений Міклошем Горті пам'ятною медаллю за звільнення Трансільванії і медаллю за хоробрість, отримав титул витязя. У 1941 увійшов до таємної ради номінального короля Хорватії Томіслава II, проте пішов у відставку з цього поста, глибоко розчарувавшись внутрішньою політикою усташського режиму.

У серпні 1943 був проголошений, не без впливу своїх друзів в Італії та родичів на Балканах, великим воєводою Македонії і регентом Піндсько-Мегленського князівства.

Граф, чий рід вважався печенізьким за походженням, був переконаний, що його підопічні мегленорумуни є нащадками середньовічних кочівників-печенігів. Під ім'ям «Князь Юлій I» він в серпні-вересні 1943 правив двоєдиною державою «Principato del Pindo e Voivodato di Macedonia» — проте, ніякої реальної влади не мав.

Закінчення війни граф зустрів в Будапешті.

НагородиРедагувати

  • Орден Витязя.

ДжерелаРедагувати