Дьордь Куртаг

угорський композитор

Дьордь Куртаг
угор. Kurtág György
Kurtag academy.JPG
Народився 19 лютого 1926(1926-02-19) (95 років)
Лугож, Румунія[1][1]
Громадянство Угорщина
Діяльність композитор
Alma mater Музична академія Ференца Ліста (1951)
Мова творів угорська
Роки активності 1954 — тепер. час
Жанр класична музика
Членство Академія мистецтва НДРd, Берлінська академія мистецтв, Budapest Philharmonic Orchestrad, Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтвd
У шлюбі з Марта Куртагd
Діти György Kurtág Jr.d
Нагороди

CMNS: Дьордь Куртаг у Вікісховищі

Дьордь Куртаг (угор. Kurtág György; нар. 19 лютого 1926, Лугож, Румунія) — угорський композитор.

БіографіяРедагувати

Народився в Банаті, в єврейській родині. Починав вчитися музиці в Тімішоара, займаючись фортепіано у Магди Кардош (учениці Бели Бартока), потім теорією і композицією у Макса Ейзіковіца. Після Другої світової війни перебрався в Будапешт. Закінчив Будапештську музичну академію, учень Пала Кадоша (фортепіано), Шандора Верешша і Ференца Фаркаша (композиція), Лео Вайнера (камерний ансамбль). У консерваторські роки одружився зі своєю співученицею, піаністкою Мартою Куртаг, з якою відтоді понад півстоліття виступає дуетом.

У 1957-1958 жив у Парижі, навчався у Мессіана і Мійо. У цей час написав Струнний квартет, позначивши його як свій перший опус і присвятивши його психотерапевту Маріанні Штейн, яка допомагала йому подолати важку депресію.

З 1959 знову в Угорщині. У 1967-1986 викладав в Будапештській музичній академії, серед його учнів — міжнародно визнані піаністи Андраш Шифф і Золтан Кочіш. У 1993-1995 працював в Берліні, в 1995-1996 — в Відні.

ТворчістьРедагувати

Куртаг вільно володіє кількома мовами. Часто звертається до літературних джерел — поезії Сапфо, Гельдерліна, Блоку, Ахматової, Мандельштама, Цвєтаєвої, Аттіли Йожефа, Яноша Пілінського, Римми Далош-Трусової, проповідей Петера Борнеміси, прозі Кафки, драматургії Беккета.

ВизнанняРедагувати

Лауреат премії Кошута (1973, 1996). Член Баварської академії витончених мистецтв в Мюнхені (1987), Берлінської академії мистецтв (1987), почесний професор Королівської консерваторії в Гаазі (1996). Нагороджений Премією принца монакського (1993), премією Австрійської держави (1994), премією Ернста Сіменса (1998), австрійський почесний знак «За науку і мистецтво», премією Гельдерліна (2001), Премією Леоні Соннінг (2003), Премією Гравемайера, Золотою медаллю Королівського філармонічного товариства Великої Британії (2013).

ТвориРедагувати

Для інструментів солоРедагувати

для фортепіано
  • Сюїта для фортепіано в 4 руки (1950–1951)
  • Elö-játékok (1973–1974)
  • Játékok (Ігри) для фортепіано, фортепіано в 4 руки і двох фортепіано (9 томів, 1973–2017)
  • Szálkák (1973–1978)
  • 3 in memoriam (1988–1990)
для струнних
  • …sospiri, gemiti… для віоли да гамба (2011)
  • Hipartita для сольної скрипки (2000–2004)
  • 29 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для скрипки соло (1989–2004)
  • 29 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для альта соло (1998–2005)
  • 19 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для віолончелі соло (1987–2008)
  • 4 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для контрабаса соло (1999–2000)
  • для духових
  • 6 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для флейти соло (1992–2005)
  • 6 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для гобоя соло (1997–2001)
  • 6 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для кларнета соло (1984–2001)
  • 3 Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для фагота соло (1986–2001)
  • Інші
  • Cinque Merrycate для гітари соло (1962) (Скасовано)
  • Лігатура та версети для органа (1990)
  • Szálkák для цимбал (1973)

Камерні ансамбліРедагувати

Дуети
  • 8 дуетів для скрипки та цимбал (1960)
  • Tre pezzi для скрипки та фортепіано (1979)
  • 13 Darab kem cimbalomra a Játékokból для двох цимбал (1982)
  • Panaszos kérlelö для грамофона та фортепіано (1988)
  • Tre pezzi для кларнета та цимбал (1996)
  • Tre altri pezzifor кларнет і цимбал (1996)
  • Játékok és üzenetek (ігри та повідомлення) для дуету духових (1998–2000)
  • Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для струнного дуету (1978–2003)
  • Négy Initium az Hommage à Jacob Obrecht-b -l для альта та віолончелі (2005)
  • Триптих для двох скрипок (2007)
Тріо
  • Поцілунок для пікколо, тромбону та гітари (1978)
  • Багателі для флейти, фортепіано та контрабаса, аранжування Játékok (1981)
  • Hommage à R. Sch. для кларнета (та басового барабана), альта та фортепіано (1990)
  • Пам’яті Міріам Марбе для трьох блок-флейт (1999)
  • Jelek, játékok és üzenetek (Знаки, ігри та повідомлення) для струнного тріо (1989–2005)
Струнний квартет
  • Струнний квартет (1959)
  • Hommage à András Mihály 12 мікролюдій для струнного квартету (1977–1978)
  • Officium breve in memoriam Andreæ Szervánszky для струнного квартету (1988–1989)
  • Aus der ferne III для струнного квартету (1991)
  • Aus der Ferne V для струнного квартету (1999)
  • Hommage à Jacob Obrecht для струнного квартету (2004–2005)
  • 6 музичних моментів для струнного квартету (1999–2005)
  • Zwiegespräch для струнного квартету та електроніки (співавтор з Джурджі Куртагом-молодшим) (1999–2006)
Інші квартети
  • Ligatura-Message to Frances-Marie The Answered Unanswered Question, для віолончелі, двох скрипок та челести (1989)
  • Életút (Lebenslauf) для двох фортепіано (настроєні на чвертьтони один від одного) та двох бассетгорнів (1992)
  • Rückblick De l'ancien et du nouveau pour quatre instrumentistes (труба, контрабас та клавішні) - Hommage à Stockhausen (1993)
Квінтети
  • Духовий квінтет (1959)
  • На згадку про Дьорджі Зільча для двох труб, двох тромбонів і туби (1975)
Інше
  • Irka-firka születésnapra - Mihály Andrásnak для двох скрипок, двох альтів, віолончелі та контрабаса (1991)
  • Játékok és üzenetek (Ігри та повідомлення) для духових, струнних клавіш та клавіатури (1992–2000)

Для оркеструРедагувати

  • 24 Antiphonae (1970–1971, неповне)
  • ΣΤΗΛΗ (Стела) для оркестру (1994)
  • ... a Százévesnek - Hommage à Takács Jenő для малого струнного оркестру (2002)
  • Sinfonia breve per archi - Fried Márta emlékére для малого струнного оркестру (2004)
  • Új üzenetek zenekarra для оркестру (1998–2008)
  • Brefs messages (2010)
  • Petite musique solennelle - En hommage à Pierre Boulez 90 для оркестру (2015)
  • Mouvement для альта та оркестру (1953–1954)
  • Confessio концерт для фортепіано (1980-1986)
  • ... quasi una fantasia ... для фортепіано та просторових інструментальних груп (1987–1988)
  • Grabstein für Stephan для гітарних та просторових інструментальних груп (1978–1989)
  • Подвійний концерт для фортепіано, віолончелі та двох просторових інструментальних груп (1989–1990)
  • ... концерт ... для скрипки, альта та оркестр (2003)

Вокальні твориРедагувати

  • Tánc dal для дитячого хору та фортепіано на текст Сандора Вереса (1950)
  • Bornemisza Péter mondásai для сопрано і фортепіано на тексти, написані Петером Борнеміше (1963-1968)
  • Egy téli alkony emlékére (4 фрагменти на вірші Паля Гуляша) для сопрано, скрипки та цимбали (1969)
  • Négy capriccio для сопрано і камерного оркестру на тексти Іштвана Балінта (1959-1970)
  • Négy dal Pilinszky János вірш для базового камерного оркестру (1975)
  • Eszká-emlékzaj (7 пісень на вірші Дежьо Тандорі, для сопрано та скрипки (1974–1975)
  • Herdecker Eurythmie "… sur des poèmes de Ellen Lösch", для спікера та тенора Віель (1979)
  • Послання покійній Р. В. Трусовій 21 вірш Рімми Далос, для сопрано та ансамблю (1976–1980)
  • Hét dal для сопрано та цимбали (або фортепіано) (1981)
  • Stsenï iz romana 15 віршів Рімми Далос для сопрано, скрипки, контрабасу та цимбали (1979–1982)
  • Вірш Három dal Pilinszky János для баса і фортепіано (1975–1986)
  • Реквієм по другу для сопрано і фортепіано (1982–1987)
  • Kafka-Fragmente для сопрано та скрипки (1985–1987)
  • Három régi felirat для сопрано і фортепіано (1986–1987)
  • Hölderlin : An...... для тенора і фортепіано (1988–1989)
  • Семюел Беккет  : Що таке слово Siklós István tolmácsolásában Beckett Sámuel üzeni Monyók Ildikóval для сольного альто (спікер), п’ять голосів і просторових інструментальних груп (1990–1991)
  • Семюел Беккет  : mi - це szó Siklós István tolmácsolásában Beckett Sámuel üzeni Monyók Ildikóval для голосу і піаніно (1990)
  • Песни уныния и печали оп. 18 для подвійного змішаного хору та інструментів (1980–1994)
  • Requiem der Versöhnung для солістів, хору та оркестру (1995)
  • Üzenetek zenekarra для оркестру та мішаного хору (1991–1996)
  • Hölderlin-Gesänge для соло-барітону (та інструментів) (1993–1997)
  • ... pas à pas - частина нуля ... для барітону, ударних та струнного тріо (1993–1998)
  • Einige Sätze aus den Sudelbüchern Георг Крістоф Ліхтенбергс переглянув версію сопрано та контрабасу (1996–1999)
  • Esterházy Péter: Fancsikó és Pinta (Töredékek) - Bevezetés a Szépéneklés Müvészetébe I для сольного голосу, фортепіано та селести (1999)
  • Colindă - Балада для тенора, два змішані хори та інструментальний ансамбль (2000–2007)
  • Пісні на вірші Анни Ахматової для сопрано та ансамблю (1997–2008)

А капелаРедагувати

  • Klárisok для мішаного хору на вірш Аттіла Йозефа (1950)
  • Omaggio a Luigi Nono, оп. 16 для хору (1979)
  • Kórkép és Hattyudal для змішаного хору (1978–1981)
  • József Attila-töredékek для сопрано соло (1981)
  • Вершник для мішаного хору « Nyolc kórus Tandori Dezső» (1981–1984)

ОпераРедагувати

  • Кінець гри. Сцени та монологи, опера в одному акті (2018)

[2][3][4][5][6][7][8]

Список літературиРедагувати

  1. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. The BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Award in the Contemporary Music category goes in this seventh edition to the Hungarian composer György Kurtág. BBVA Foundation. Архів оригіналу за 11 February 2015. Процитовано 11 February 2015. 
  3. Leticia, Yustos (February 10, 2015). György Kurtág premio Fundación BBVA Fronteras del Conocimiento en la especialidad de música contemporánea. Doce Notas. Процитовано 11 February 2015. 
  4. Miguel, Pérez Martín (February 10, 2015). György Kurtág gana el Premio BBVA de Música Contemporánea. El País (Grupo Prisa). Процитовано 11 February 2015. 
  5. György Kurtág. info.bmc.hu. Процитовано 2010-01-25. 
  6. György Kurtág biography, UE
  7. Griffiths, Paul (1995). Modern Music and After. Clarendon Press. ISBN 0-8126-9435-X. 
  8. 2006- György Kurtág. Архів оригіналу за 2014-07-24. 

ДжерелаРедагувати

  • Balázs István: A magánélet börtönében (Valóság, 1984. 5.sz.)
  • Bösche, Thomas: Kurtág György képmása (Muzsika, 2001. 2.sz.)
  • Csalog Gábor: Kurtág órái (Muzsika, 2001. 2.sz.)
  • Csengery Adrienne: «… hogy faragjon belőle hangszert a zenéjéhez» (Muzsika, 2001. 2.sz.)
  • Egy zeneszerző képmása — ahogyan egy énekesnő látja. Beszélgetés Kurtág Györgyről Csengery Adrienne-nel (Mozgó Világ, 1986. 2.sz.)
  • Ernst von Siemens Zenei Díj Kurtág Györgynek. Roland Moser laudációja (Muzsika 1998. 7.sz.)
  • Földes Imre: Harmincasok. Beszélgetések magyar zeneszerzőkkel. Budapest, 1969. Zeneműkiadó.
  • Frideczky Frigyes: Magyar zeneszerzők (Budapest, Atheneum, 2000.)
  • G. Fábri Zsuzsa: 40 arc — 40 írás. (Budapest, Szépirodalmi Kiadó, 1984.)
  • Halász Péter: Kurtág György (Budapest, Mágus Kiadó, 1998.)
  • Halász Péter: Kurtág-töredékek (Holmi, 1995. 2.sz.)
  • Heg, Hans: «Az ember sohasem érkezik túl későn». Hans Heg beszélgetése Kurtág Györggyel (Muzsika, 1996. 2.sz.)
  • Kárpáti János: Kurtág György I—IV. (Muzsika, 1974. 11.sz. , 1975. 1.sz., 1975. 3.sz., 1975. 5.sz.)
  • Kocsis Zoltán: «Csúnya» (Muzsika, 1996. 2.sz.)

ПосиланняРедагувати