Духота Василь Іванович

український художник декоративної кераміки

Василь Іванович Духо́та (нар. 10 січня 1926, Старі Петрівці) — український художник декоративної кераміки.

Духота Василь Іванович
Народження 10 січня 1926(1926-01-10) (98 років)
Старі Петрівці, Вишгородський район, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник
Вчитель Головко Дмитро Федорович, Олексієнко Федір Іванович, Грядунова Олександра Павлівна і Ган Ніна Сергіївна
Працівник Полонський порцеляновий завод
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Біографія ред.

Народився 10 січня 1926 року в селі Старих Петрівцях (нині Вишгородський район Київської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985)[1]. 1955 року закінчив Київське училище прикладного мистецтва, де навчався у Дмитра Головка, Ніни Ган, Олександри Грядунової, Федора Олексієнка.

Упродовж 1955—1957 років працював на Полонському фарфоровому заводі; у 1957—1986 роках очолював відділ художньої кераміки та обробки дерева Центральної художньої-експериментальної лабораторії Укрхудожпромспілки (з 1977 року — Центрального художньо-конструкторського технологічного бюро Укрхудожпрому) у Києві.

Творчість ред.

У традиціях української нарадної іграшки створював скульптурки у вигляді вершників, тварин, птахів, а також посуд, оздоблюючи підполивним розписом або вкриваючи кольоровими поливами. Серед робіт:

серії майолікових статуеток
  • «Бійці революції» (1967);
  • «Звірі» (1970);
скульптурки виконані у 1960–ті — 1990-ті роки
  • «Лось»,;
  • «Олені»;
  • «Козлик»;
  • «Баранець»;
  • «Лисичка»;
  • «Козак Мамай»;
  • «Лісова пісня»;
  • «Рідна мова».

Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецтких виставках з 1965 року.

Окремі вироби майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Національному музеї-заповіднику української військової звитяги у селі Нових Петрівцях.

Примітки ред.

Література ред.