Дуна́йська страте́гія (англ. EU Strategy for the Danube Region) — макрорегіональна стратегія Європейського Союзу для Дуна́йського регіо́ну — довгострокова політика Європейського Союзу щодо вирішення проблем Дунайського макрорегіону[1].

Прийнята Єврокомісією 8 грудня 2011 року, у 2011 році підтримана Європарламентом і Радою ЄС. Розроблена з урахуванням досвіду Балтійської стратегії (стала можливою завдяки позитивним результатам реалізації останньої)[2].

Загальні положення ред.

Завдання ред.

Згідно зі стратегією, 14 країн басейну річки Дунай до 2020 року повинні реалізувати близько 200 проєктів, пов'язаних із чотирма основними напрямками:

  1. об'єднання Дунайського регіону (транспорт, енергетика, культура, туризм);
  2. захист довкілля в Дунайському регіоні (відновлення якості води, контроль екологічних ризиків, збереження ландшафту й біорізноманіття);
  3. сприяння процвітанню (розвиток «суспільства знань» за допомогою наукових досліджень освіти й інформаційних технологій, підтримка конкурентоспроможності підприємств шляхом розвитку кластерів і комплексів, вкладення грошей у розвиток знань і навичок співробітників);
  4. зміцнення позицій Дунайського регіону (зокрема досягнення політичної стабільності в регіоні, спільна робота для забезпечення безпеки, боротьба зі злочинністю).

Принципи ред.

  1. Відсутність зайвих бюрократичних інститутів. Проєкти в рамках Стратегії реалізуються із залученням вже наявних європейських інститутів відповідними міністерствами країн Дунайського макрорегіону. Особлива увага акцентується на посиленні ефективності двосторонніх міждержавних стосунків.
  2. Відсутність додаткових фінансових асигнувань. Вітається раціональне використання наявних асигнувань і програм (близько 100 мільярдів євро до 2013 року).
  3. Відсутність спеціального європейського законодавства. Єврокомісія мінімізувала власний вплив виконання Стратегії, обмежившись суто координаційною функцією. Відповідальність за реалізацію Дунайської стратегії взяли на себе країни макрорегіону, розподіливши між собою пріоритетні напрямки.

Учасники ред.

До роботи в рамках Дунайської стратегії долучені дев'ять країн-членів ЄС:

і п'ять країн, що не входять до його складу:

Дунайська стратегія і Україна ред.

Українська частина Дунайського регіону охоплює площу 68,1 тис. кв. км із загальною чисельністю населення 5,9 млн людей і представлена чотирма областями, частково розташованими в басейні річки Дунай:

Всі регіони є прикордонними, мають істотні природно-кліматичні й ландшафтні особливості, характеризуються наявністю компактних етнічних анклавів.

З метою зміцнення економічного, науково-технічного, інвестиційного, туристичного та культурного потенціалу українських регіонів вздовж Дунаю підписано Меморандум про співробітництво в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

30 січня 2013 року координатором діяльності України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону призначено першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолія Максюту[3].

З 2015 року вони активно залучаються до євроінтеграційних процесів, транскордонних і регіональних програм як партнери по Асоціації органів місцевого самоврядування «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» (директор — Юрій Маслов).

У 2017 році Одеська обласна рада затвердила Перспективний план заходів щодо імплементації на території Одеської області Стратегії ЄС для Дунайського регіону[4].

З метою вчасного виявлення та розв’язання екологічних проблем у басейні Дунаю і суміжних з ним територій і водойм, досягнення безпечного стану довкілля шляхом моніторингу стану води, ґрунту й повітря, створено Центр сталого розвитку й екологічних досліджень Дунайського регіону[5].

9 липня 2019 року Асоціація об’єднаних територіальних громад і Асоціація органів місцевого самоврядування «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» підписали меморандум про співробітництво[6].

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Станіслав ПОЛЯНСЬКИЙ (14 березня 2012). Дунайська стратегія і євроінтеграція України (ua). «Лівий берег». Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 2020-8-01. 
  2. Юрій МАСЛОВ (22 травня 2020). Нужна ли Украине Стратегия ЕС для Дунайского региона (рос.). «Лівий берег». Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 2020-8-01. 
  3. Анатолій Максюта координуватиме діяльність України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Рішення Про затвердження Перспективного плану заходів щодо імплементації на території Одеської області Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019. 
  5. офіційний сайт Центру сталого розвитку та екологічних досліджень Дунайського регіону. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019. 
  6. Асоціація ОТГ та Асоціація "Стратегія ЄС для Дунайського регіону" підписали меморандум про співробітництво | Асоціація об'єднаних територіальних громад. ОТГ (укр.). 9 липня 2019. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 1 березня 2021. 
  7. Комплексне бачення участі України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 1 серпня 2020. 
  8. Дунайская стратегия как институциональный механизм развития кооперации. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.