Дуброва (Україна)

село в Миколаївському районі Львівської області, Україна

Дубро́ва — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 431 особа. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.

село Дуброва
Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько)
Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько)
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Громада Тростянецька сільська громада
Облікова картка с. Дуброва 
Основні дані
Засноване 1340
Населення 431
Площа 0,981 км²
Густота населення 439,35 осіб/км²
Поштовий індекс 81615[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611Координати: 49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611
Середня висота
над рівнем моря
284 м
Водойми р. Колодниця
Місцева влада
Адреса ради 81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько
Карта
Дуброва. Карта розташування: Україна
Дуброва
Дуброва
Дуброва. Карта розташування: Львівська область
Дуброва
Дуброва
Мапа

CMNS: Дуброва у Вікісховищі

НазваРедагувати

У 1989 р. назву села Діброва було змінено на одну літеру.

РозташуванняРедагувати

Село розкинулось у мальовничій долині, по обидва береги річки Колодниці, серед невисоких, але стрімких пагорбів.

Стародавнє городищеРедагувати

При головній вулиці Дуброви розташовано кілька скельних масивів. Вчені відносять їх до Стільського городища.

На деяких скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки. Вони, очевидно, служили опорою для дерев'яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж.

Над південною околицею села височіє скеля «Дірявець». Названа вона так тому, що в ній є наскрізний отвір, яким може вільно пройти людина. Інша назва скелі — «Столовий камінь», оскільки її верх рівний, як стіл. На думку вчених, колись на скелі стояв ідол. Інші називають скелю «Храмом Сонця».

Поруч з «Дірявцем» розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, у яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази (досі неясно, для чого вони були зроблені).

За переказами, язичницьке капище діяло до XVII ст. Щоб витіснити язичників, християнам довелося заселити у цьому місці монахів. Так печерки перетворились на келії. У келіях збереглися ніші, видовбані монахами для ікон або мощей святих. Пізніше місцеві селяни перетворили чимало кам'яних кімнаток у погреби — до вхідних отворів приладнали дверцята і повісили на них замки.

У квітні-травні 2020 року були проведені несанкціоновані роботи зі становлення релігійної скульптури. Це спотворило вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам’ятником археології національного значення.[2]

ФотографіїРедагувати

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати