Мико́ла Дубови́цький (13.09.1903—23.02.1985) — магістр-інженер — фахівець у галузі металургії, громадський діяч, дійсний член НТШ (1938), відзначений державними нагородами Польщі.

Дубовицький Микола
Народився 13 вересня 1903(1903-09-13)
Микуличин
Помер 2 лютого 1985(1985-02-02) (81 рік)
Краків
Поховання Раковицький цвинтар
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина УНРПольща Польща
Alma mater Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця
Заклад Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця
Посада завідувач кафедри металознавства й термічної обробки заліза та сталі (1954—1962)
Вчене звання професор

Життєпис ред.

Народився 1903 року в селі Микуличин (нині у складі міськради Яремче). З початком Першої світової війни змушений був припинити навчання в Микуличині. Учасник радянсько-польської війни 1920 року — у складі школи підхорунжих Армії УНР.

Інтернований у Каліші. 1923 року закінчив Першу гімназію Станіславова; після атестації у таборі за сприяння професора І. Фещенка-Чопівського вступив у Краківську гірнично-ливарну академію (закінчив 1928), де й працював: організатор і завідувач кафедри металознавства й термічної обробки заліза та сталі (1954—1962), водночас декан металургійного факультету (1956), надзвичайний (від 1958), звичайний (від 1969) професор.

Під час німецької окупації Польщі зберіг понад 200 кг металів — цінних лабораторних зразків — та документацію.

 
Поховання Миколи Дубовицького. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.

Також співпрацював у Політехніці міста Ченстохова (організатор і керівник у 1954—1962 кафедри металознавства), Краківській промисловій школі й гірничному технікумі та інших закладах.

Фінансово допомагав студентам — колишнім воякам УНР, був розпорядником Фонду ім. Симона Петлюри.

Як науковець досліджував вплив ванадію і титану на властивості заліза, нікелю, кобальту, а також властивості титанових сталей. Виступав із доповідями на міжнародних наукових конференціях з ливарництва — у Празі (1953), Відні (1961), Варшаві (1965). Обраний членом Комітету металургії Польської АН.

Автор монографії «Obręcze kół pojazdów szynowych» (1957) та ряду праць з проблем металургії, опублованих у наук. часописах.

Помер 23.02.1985 року у місті Краків. Похований на Раковицькому цвинтарі, поле XXXV, ряд західний, поховання 2 (50.076268, 19.956279 [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.])[1].

Примітки ред.

  1. Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. 

Джерела ред.