Відкрити головне меню

Дублянський район

колишній район Дрогобицької області

ІсторіяРедагувати

10 січня 1940 року Політбюро ЦК КПУ(б)У обговорило питання про утворення у складі Дрогобицької області ряду районів, у їх числі Дублянського району центром якого стало смт Дубляни.[1] Однак вже 29 червня 1941 радянські війська з боями залишили ряд районних центрів, серед них і Дубляни Дрогобицької області.[2] Відновлено радянську владу було 8 серпня 1944 року коли радянські війська оволоділи як районним центром та залізничною станцією Дубляни а також селами району. [3] У січні 1959 року Дублянський район було поділено між Дрогобицьким, Меденицьким і Самбірським районами.[4]

Дублянський райком КП(б)УРедагувати

Районний комітет КП(б)У в районі було створено одразу після його створення у січні 1940 року, однак вже у червні 1941 року він припинив своє функціонування. Діяльність районного комітетету КП(б)У було відновлено у вересні 1944 року. У жовтні 1952 року його було перейменовано на районний комітет КПУ. У січні 1959 року його було ліквідовано у зв'язку з входженням району до складу Самбірського району. До складу райкому КП(б)У входили наступні підрозділи: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди і агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ з роботи серед жінок, відділ кадрів.[5]

ОУНівське підпілля та діяльність УПАРедагувати

1944 року Дублянський район увійшов до Дрогобицького надрайону Дрогобицької (ІІ)округи яка була дещо менша за адмінісративна Дрогобицька область. Аналогічне підпорядкування Дублянського району збереглося і за адміністраивним поділом ОУН в 1947 році [6] У серпні 1947 року комісар Дрогобицького облвійськкомату направив голові облвиконкому і начальнику Управління НКДБ інформацію про українське підпілля і відмову військовозобов'язаних 19261928 рр. народження по Дрогобицькій області служити в радянській армії. Зокрема в Дублянському районі в окремих сільрадах військовозобов'язані після оповіщення не з'являлися або на шляху слідування в районні віськкомати розбігалися, внаслідок дій озброєних формувань УПА. Пропонувалось по лінії МДБ і МВС виявляти й ізольовувати керівників груп «бандерівців», серед населення проводити роз'яснювальну роботу, військовозобов'язаних супроводжувати з озброєною охороною, а в разі їх неявки призов проводити примусово. [7]

ПриміткиРедагувати