Дрізд мандрівний

вид птахів родини дроздових
Дрізд мандрівний
Дрізд мандрівний (самець), Торонто
Дрізд мандрівний (самець), Торонто
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Дрізд (Turdus )
Вид: Дрізд мандрівний
Біноміальна назва
Turdus migratorius
Linnaeus, 1766
   протягом літа    круглорічно    зимівля
   протягом літа
   круглорічно
   зимівля
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Turdus migratorius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Turdus migratorius
ITIS logo.svg ITIS: 179759
IUCN logo.svg МСОП: 103889499
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9188
Fossilworks: 83492

Дрізд мандрівний [1] (Turdus migratorius) – вид північноамериканських дроздів, поширений переважно по всій території Північної Америки.

СистематикаРедагувати

У виді T. migratorius виділяють кілька підвидів:

  • Turdus migratorius nigrideus – східна Канада;
  • Turdus migratorius migratorius – Канада (за винятком крайнього сходу і крайнього заходу), Аляска (за винятком південно-східної частини), а також центральні і північно східні території США;
  • Turdus migratorius achrusterus – південно-східні штати США;
  • Turdus migratorius caurinus – південно-східна Аляска та тихоокеанське узбережжя Канади;
  • Turdus migratorius propinquus – внутрішні райони південного заходу Канади та заходу США аж до центральної Мексики;
  • Turdus migratorius phillipsi – південно-західна Мексика;
  • Turdus migratorius confinis – південь Каліфорнії.

ОписРедагувати

  • довжина тіла – 25 см[2]
  • розмах крил – 36–38 см

Птах з відносно масивним корпусом, коротким хвостом, виразною головою та середньої величини прямим дзьобом. Верх попелясто-бурий до чорнуватого. Низ, груди, боки та живіт – від блідо-жовтогарячого до цеглясто-жовтогарячого. Спід хвоста і задня частина черева білі. Горло біле з темними плямками. Лице темне з білим обідком довкола ока. Світлий обідок варіює від двох півкіл до майже повного кола, розірваного спереду ока. Брови або цілком невиразні, або досить помітні, білуваті (особливо в самиць та в молодих особин). Залежно від підвидів розрізнення самців і самиць може бути утрудненим. Загальногю ознакою самців є більш темна голова, контрастна до темносірого або темнобурого верху та яскравіший жовтогарячий колір грудей і живота. Самиця зазвичай блідішого окрасу, колір голови майже зливається з блідосірим або блідокоричневим верхом, груди блідо-помаранчеві, з вицвілими, сіруватими краями пер у верхній частині спереду. Свіже осінньо-зимове оперення з білуватими краями пер на грудях, а часом і на голові та спині. Дзьоб жовтий з темним кінчиком. Лапи темні. [3]

ЕкологіяРедагувати

Часто трапляється в населених пунктах на галявинах, газонах, у парках, садах, на пасовищах, на узліссях, по долинах струмків і річкових берегах.

ГніздуванняРедагувати

Гніздиться на хвойних і листяних деревах та кущах. У міцне чашоподібне гніздо з трави, моху і кори, скріплене глиною, самиця відкладає троє-четверо голубуватих яєць, які висиджує протягом 11-16 днів. Може мати до 2-3 кладки за рік, залежно від регіону. Оскільки дрозди мандрівні починають гніздитись дуже рано навесні, перед розпусканням листяних дерев, перші гнізда частіше влаштовуються в гілках хвойних дерев. Птахи часто обирають для гніздування ту саму територію щороку, то ж гніздо може бути збудоване прямо поверх минулорічного. Самиця самостійно будує гніздо, формуючи його притисканням грудей (через що можна помітити поперечні сліди глини у неї спереду), з тим що самець може приносити гніздовий матеріал. Будування гнізда може тривати від двох до шести днів і початися до двох тижнів перед відкладанням яєць. Висиджуванням самиця також займається самостійно, а самець у цей час перебуває поблизу захищає територію, з'являючись одразу на тривожні поклики самиці. Самиця в час висиджування звичайно кормиться сама, залишаючи гніздо на десять хвилин щогодини. Вночі самці можуть покидати гніздову територію і йти на спільні сідала з іншими дроздами. Коли пташенята вилупляться, обоє батьків приносять їм поживу. Пташенята сидять у гнізді до двох тижнів. У цей час батьки відганяють від гнізд інших птахів, наприклад ворон, пікіруючи на них та стараються відлякати агресивними криками. Після зльоту вже самець займається вигодовуванням пташенят, які вимогливо переслідують його, оскільки самиця в цей час часто зайнята наступним циклом гніздування і висиджування[4].

ЖивленняРедагувати

Харчується на ґрунті та поміж трави личинками і дорослими комахами, червами, іншими безхребетними, а також ягодами. [5]

ВокалізаціяРедагувати

Самці мандрівного дрозда у співочий період (від лютого-березня до липня-серпня) співають доволі інтенсивно, виконуючи «тірлікаючу» пісеньку з різними варіаціями починаючи від передсвітанкових і закінчуючи позахідними годинами.

В культуріРедагувати

Дрізд мандрівний вважається символічною пташкою в штатах Коннектикут, Мічиґан та Вісконсин.

ПосиланняРедагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Бурґер Дж. Світ птахів. Енциклопедія. – К.: Махаон-Україна, 2010. – С. 293.
  3. American Robin//Donald W. Stokes, Lilian Q.Stokes. The New Stokes Field Guide to Birds : Eastern Region. – New York, Boston, London : Little, Brown & Co, 2013. – P. 337.
  4. American Robin//Donald W. Stokes. A giude to bird behaviour. Vol. I. — Boston-Toronto: Little, Brown&Co, 1979. — Р. 218-220.
  5. Andy Bezener. Birds of Ontario. – Edmonton: Lone Pine, 2000. – P. 256.